Пастирське послання Преосвященного владики Теодора та владики Ніла на Різдво Христове 2024
Дорогі у Христі Брати та Сестри!
Знову ми дочекалися свята Різдво, у яке ми вступаємо з трепетом і радістю у серці та чуємо знайомі слова: «І Слово стало тілом, і оселилося між нами» (Ів. 1,14). У них – вся суть нашої віри. Бог стає одним із нас, щоб бути поруч – у наших радощах, стражданнях і боротьбі. Різдво - це істина, яка нагадує нам, що ми не самі. Святий Лев Великий якось сказав: «Усвідом, християнине, свою гідність! Ти став причасником Божої природи» (Проповідь 1 на Різдво, 3). Бог приходить у світ не просто, щоб змінити наше життя, а щоб розділити його з нами, зробити нас ближчими до Себе.
Різдво – це також час для запитань до себе: а яким є моє життя? Чи у моєму серці місце для Христа, який хоче там народитися? Чи приймаю Його мир і чи ділюся ним із ближніми? Святий Григорій Назіанзин заохочує: «Святкуймо не галасливо, а серйозністю свого життя» (Слово 38, 4). Ці слова нам нагадують про важливість святкувати Різдво не лише колядками чи прикрашеними ялинками, але й світлом у наших серцях, ділами любові та милосердя.
Сьогодні у місті Римі в базиліці Святого Петра у Ватикані Святіший Отець Папа Франциск відчиняє Святі Двері і вся Христова Церква розпочинає Ювілейний рік – час особливої благодаті, яка допомагає нам віднайти надію у Господі, яка, за словами святого Апостола Павла «не засоромить» (пор. Рим. 5,5). Саме під таким гаслом – «Надія не засоромить» і буде проходити цей 2025 рік. Це дуже важлива подія для всієї повноти Католицької Церкви і всіх християн, відзначення якої традиційно проходить кожні 25 років, щоб допомогти вірним поглибити віру, оновити духовне життя і відчути Божу благодать через участь у святкуваннях, паломництвах, молитві та благодійності.
Цього року, як і минулі, Різдво має гіркий присмак. Ми зустрічаємо його з думками про війну, про біль, про втрати. Мабуть, кожен із нас молиться словами: «Господи, коли ж нарешті настане мир?». У цьому контексті слова святого Августина звучать як ніколи актуально: «Мир – це спокій від порядку» (Про місто Боже, XIX, 13). Ми всі прагнемо цього порядку: в нашому суспільстві, у країні, у світі. Однак не забуваймо мир починається з нас – із порядку у наших вчинках, словах, і навіть думках. Нехай ця Різдвяна пора зігріє кожне серце Божою любов’ю. Нехай вона принесе мир у ваші домівки, спокій у душі та надію, що завжди є вихід, «бо з нами Бог, розумійте народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог!».
Прагнемо закликати вас посилити наші молитви за наших воїнів, які ризикують своїм життям, щоб ми могли мати майбутнє. Молімося за всіх постраждалих і тих, хто віддав своє життя заради свободи України. Їхня жертва – це великий урок любові, який ми маємо не забути. Не забудьмо також молитися за всіх невинних жертв війни, тих, хто страждає через несправедливість. Як християнська спільнота, ми покликані невпинно молитися за мир і будувати його конкретними вчинками християнської любові.
Нехай це Різдво стане для всіх нас нагодою глибоко пережити радість Євангелія, прийняти Христа у свої серця та дозволити Його присутності перемінити нас. Молімося за наших священників, богопосвячених осіб та мирян, щоб вони були знаряддям миру і примирення, особливо в цей час випробувань.
З молитвою та батьківською любов’ю, бажаємо вам благословенного Різдва та Нового року, багатого на Божу благодать. Разом крокуймо у світлі Христа, нашої надії та нашого миру.
Владика Теодор Мацапула, правлячий єпископ
Владика Ніл Лущак, єпископ помічник