Життя, віддане Богові та людям: In memorіam о. Петро Бровді
о. Петро (Бровді) Іванович
(6 червня 1955 р. – 28 вересня 2025 р.)
З глибоким сумом сповіщаємо, що на 71-му році життя відійшов до вічності
о. Петро Бровді, священник-емерит Мукачівської греко-католицької єпархії.
Життєвий шлях
Народився 6 червня 1955 року в селі Боржавське Виноградівського району в побожній християнській родині Івана Даниловича та Марії Іванівни Бровді.
Середню освіту здобув у с. Боржавське, яку закінчив у 1972 році. В умовах переслідування Церкви підпільно здобував богословсько-філософські знання в 1981–1988 рр.
25 березня 1988 року у рідному Боржавському з рук владики Софрона Дмитерка, ЧСВВ, отримав підпільне свячення піддиякона. 26 березня 1988 року був висвячений на диякона, а вже 27 березня того ж року — на священника.
У подружжі з Ганною Михайлівною (дівоче прізвище Кіш) виховав шестеро дітей: Марію, Василя, Тараса (священника), Наталію, Павла та Богдана.
Священиче служіння
Після рукоположення підпільно душпастирював у селах Рокосово та Драгово Хустського деканату. З 1991 року був призначений настоятелем парафії у с. Доробратово, де ревно працював над відновою й розбудовою греко-католицької громади та храму. Саме завдяки його жертовності й наполегливій праці доробратівський храм став місцем молитви та паломницьким осередком для всієї єпархії.
Отець Петро також здійснював душпастирське служіння у селах Колочава (з 1998 р.), Негровець, а побічно обслуговував Горбок, Дунковицю та Хмільник.
У всіх цих громадах він залишив по собі слід як будівничий храмів, ревний свідок віри й добрий пастир, який умів гуртувати людей довкола Божого Слова та святої Літургії.
Пам’ять
Отець Петро Бровдій залишив по собі приклад вірності Христові й Церкві, любові до людей, праці для відбудови храмів та відродження духовного життя.
Його служіння назавжди залишиться вдячною пам’яттю у серцях духовенства та вірних Мукачівської єпархії.
Преосвященні владики Теодор і Ніл разом із духовенством висловлюють щирі співчуття родині усопшого.
Вічная пам’ять!