"AVE MARIA"

Лис 17, 2020
Молодіжний центр"AVE MARIA" ім. Блаженного Теодора Ромжі смт Королево.
25 липня 1997 р у селищі Королево відбулася презентація даного молодіжної організації. Започаткував зустрічі молоді священик о. Іван Ісайович, який ще дияконом проводив релігію у стінах школи селища Королева, в молільному будинку греко-католицької громади, в будинках вірників. А згодом, нововисвячений священик, організував зустрічі в себе вдома. Першими членами молодіжної організації були молодь різних конфесій- римо-католики, греко-католики та навіть і православні. Адже ніколи там не було поділу по конфесії. Молодь бачила в зустрічах зовсім інші завдання та цілі.
 
МЦ має свій прапор (зелений стяг із жовтогарячою полосою та гербом-знаком віри-надії-любові – якір-серце-хрест), гімн (О спомагай нас , Діво Маріє…), галстук (під колір прапора із зображенням якір-серце-хрест). При вступі до організації необхідно скласти присягу. Ось її текст: Обіцяємо: дбати про виховання підростаючого покоління,понад усе цінуватимемо працьовитість, чесність і правдивість, бути добрими та активними членами приходів.
 
Вік членів був обмежений: 13 років і старші. Але часто молодші долучалися до заходів, які проводили старші. Голова організації – президент, який має заступника, утворюють керівну верхівку. Але зазвичай ініціативи роботи народжуються у спільних розмовах. Спочатку збиралися по суботам у домі в священика, де отримували духовні науки, спілкувалися, гарно проводили час. Звичайно, у неділю йшли на Службу, молилися разом. У період з 1995 по 2000 рік до центру належало понад 30 осіб.
 
Крім відпочинку, який влаштовували, наприклад, на Новий Рік, на Сюлеті Бал (Осінній Бал), на запусти, фестивалі духовної пісні (які на початках кілька разів проводилися в Королеві, коли священик-парох о. Іван Ісайович був головою молодіжної комісії нашої єпархії) та ін., - молодь вміла робити і добрі справи на парафії: відвідувати пристарілих, допомагати їм у домашній роботі, організовувати вечори повчального характеру на парафії (різдв’яна сценка, пасхальний виступ, свято Матері, День пам’яті блаженного Теодора та ін.), проводити молебні, акафісти. Молодь організації брала участь, навіть, у ліквідації наслідків паводків, які були на Виноградівщині 1998 та 2000 роках.
 
Наша молодь була знайома з молоддю інших парафій. Ми часто їздили до них, вони у нас гостювали. Це був своєрідний обмін досвідом та завжди нові знайомства. Була також традиція їздити на вишкіл християнської молоді України, що проводився за межами Закарпаття. Також були прості екскурсії у Київ, Львів, Миколаїв, Коблево і майже всі куточки мальовничого Закарпаття.
 
Звичайно, головна мета цієї організації – це дати змогу молодим особистостям сформувати свій християнський світогляд, втілити у їх житті все найкраще, що може зробити духовний розвиток людини. Ми часто говоримо: «Молодь – це майбутнє Церкви». І справді, отримавши закладені духовні підвалини у молодіжному центрі, багато з хлопців відчули покликання до священства ( Цопко Павло, Плиска Олександр, Самборський Степан, Шетеля Іван, Габрин Руслан, Граділь Євген, Касинець Олег, Лозюк Роман), а багато хто з членів просто зрозумів своє місце у цьому світі, дехто знайшов свою «половинку»… Так в нашій організації утворилося близько 15 подружніх пар. І незнати скільки між членами різних молодіжних організацій. Усі напевно зрозуміли, що духовність – це ще один вимір всесвіту, поряд з матеріальним.
 
Тепер час минув, а пам’ять залишилася. Усі згадують про ті часи. Слава Богу, що після короткого занепаду і мало чисельного членства організації, сьогодні знов можна побачити, як молодь відроджує добру славу Теодорівців, беручи участь у виступах єпархіального рівня, працюючи у своїй парафії. Звичайно, плоди праці з молоддю, а отже і молодіжного центру, залежать від наснаги і зусиль, прикладених священиком. Тому вдячність і шана назавжди наставникам, які залишилися у добрій пам’яті учасників цього молодіжного руху. А це о. Іван Ісайович, с. Йосафата, с. Миколая, с. Василія, с. Вероніка, с. Романа (сестри Згромадження св..Йосифа ОПДМ), о. Мирослав Сипко, о. Степан Федорко. Сьогодні духівник і наставник – о. Олександр Сарай.
[ngg src="galleries" ids="498" display="basic_thumbnail" thumbnail_crop="0"]
Поділитись
Категорія