Слово дня

Юнак шукає вічного життя, але боїться відпустити своє багатство. Яків нагадує: бути виконавцями слова, а не лише слухачами. Христос відкриває істину: справжнє багатство — не те, що тримаємо, а те, що віддаємо Богові.

Іван Предтеча — голос, який не залишає нічого для себе. Ісус приймає дітей і каже: таких є Царство. Шлях до Бога простий, але вимогливий — не ускладнювати віру, а довіряти, як дитина.

Христос входить у води Йордану, і відкривається Таїнство Тройці. Бог не віддаляється від людини — Він входить у її глибини. Богоявлення нагадує: наша віра не в ідею, а в Бога, Який стає близьким і освячує світ.

Іван готує народ до приходу Сильнішого. Павло говорить про духовну дисципліну, яка не знищує свободу, а формує її. Напередодні Богоявлення Церква кличе до посту — не як обмеження, а як очищення серця для зустрічі з Богом.

Іван є голосом у пустелі — він не центр, а вказівник. Павло говорить про завершення свого бігу. Перед Просвіщенням Церква нагадує: шлях до Бога — це не накопичення заслуг, а довіра, яка дозволяє Богові діяти там, де людині важко.

Іван Хреститель кличе до покаяння — не зі страху, а з надії. Павло нагадує: перебувай у тому, чого навчився. Перед Просвіщенням Церква вчить: приготування до Божої дії починається з правди про себе і бажання змін.

Учні сперечаються, хто більший, а Христос ставить дитину посеред них. Павло показує віру Авраама — довіру без гарантій. Велич у Божому Царстві — це не першість, а відкритість і готовність служити, навіть коли цього ніхто не бачить.

Обрізання Господнє показує повну покору Христа Законові — Він входить у людську історію до кінця. Святий Василій нагадує, що справжнє оновлення — це не зовнішнє, а серця. Новий рік починається з заклику: дозволити Богові обрізати в нас усе, що заважає любові.

Люди захоплюються чудесами Ісуса, але коли Він говорить про хрест — вони бунтують. Христос каже: хто хоче йти за Мною — нехай зречеться себе. Павло пояснює: одна жертва Христа навіки освятила нас. Віддання Різдва завершується закликом — не зупинитися на емоціях свята, а піти дорогою учня, дорогою щоденного «так» Богові.

Оздоровлення сліпого відбувається поетапно: спочатку він бачить нечітко, потім — ясно. Так часто діє Бог: очищує наше бачення поступово. Павло нагадує, що Христос відкрив нам новий шлях, очищуючи совість. Духовне зорове прозріння — це процес, у якому Христос торкається нас знов і знов.

Ірод убиває невинних дітей — світ відкидає світло. Христос говорить про закваску фарисеїв: серце, яке замкнулося на Бога. Павло каже про Новий Завіт, у якому Бог пише закон у серці людини. Младенці — перші мученики — нагадують, що світло приходить крізь темряву, але темрява його не переможе.

Десятеро були оздоровлені, але лише один повернувся подякувати. Подяка відкриває повноту благодаті. Павло каже: у Христі ми оновлені, й наше життя має відобразити цю новизну. Після Різдва це особливо важливо — не тільки прийняти дар, але й відповісти вдячністю.