Слово дня

Ісус йшов далі на південь. Він покинув Галілею і прийшов до Юдеї. Він ще не вступив до Єрусалиму, але крок за кроком, етап за етапом, наближався до останнього місця дії. Фарисеї, намагаючись випробувати Ісуса, звернулися до Нього з розлученням. Підстав для питання може бути кілька. Суть справжнього уривка полягає в тому, що Ісус наполягав на виправленні вільної статевої моралі Свого часу. Одруженим виключно у пошуках насолоди, треба пам'ятати, що у шлюбі існує і відповідальність. Ті, хто шукає у шлюбі виключно задоволення своїх фізичних пристрастей, треба пам'ятати, що це також і духовна єдність.

О. Олександер Сарай

Протягом життя ми завжди щось втрачаємо. Бувають ситуації, коли втратити, може піти для блага майбутнього життя. Це рідкісні ситуації, та все ж вони бувають. Сьогодні Ісус запрошує нас відмовитись від речей, які можуть піти мені не для життя. Очікуючи на єднання з ним в небі потрібно уникати всього, щоб заборонило ввійти до Царства Божого. Мати сіль – це мати приправу радості, яка покликає дати смак для жертви, (Лев. 2:13) щоб житти у мирі. Тому, просимо сьогодні Тебе, про мужність та радість, щоб відмовляючись від злого вміти приправити життя.  

О. Олександер Сарай

У Посланні до Ефесян 5,1-18 апостол Павло закликає нас наслідувати Бога, жити в любові та бути дітьми світла. Він наголошує, що наше життя має свідчити про доброту, праведність і правду, уникаючи темряви гріха. Апостол Павло також застерігає від марнотратності часу та закликає наповнюватися Духом Святим.

Цей уривок нагадує, що наше покликання – нести світло Христа у світ, який часто живе в темряві. Живімо так, щоб наші вчинки, слова й думки відображали Божу любов і праведність. Шукаймо того, що угодне Богові, і нехай Його світло веде нас щодня.

о. В'ячеслав Щербанич

Ісус навчає, що справжня велич полягає у смиренному служінні своїм ближнім. Він ставить дитину посеред учнів, показуючи, що прийняття найменших – це прийняття Його самого. Також Ісус нагадує, що навіть найменший жест добра, зроблений в ім’я Його, має велику цінність у Божих очах.

Цей уривок закликає нас не шукати першості, а служити ближнім із любов’ю і простотою. Життя за Христом – це шлях, де велич вимірюється не владою чи славою, а здатністю віддавати себе іншим у служінні. Служімо своїм ближнім з радістю навіть у найменших речах на славу Божу.

Учні ще не розуміють глибини того, що означає воскресіння. Водночас вони бачать, як люди сперечаються, шукаючи відповіді на свої питання. Цей уривок нагадує нам, що віра – це шлях, на якому ми поступово зростаємо в розумінні Божих істин.

Іноді ми також можемо відчувати непевність або сумніви, але важливо звертатися до Христа, якого учні бачили серед труднощів. Він є джерелом мудрості та сили, які допомагають нам знайти відповіді й утвердитися у вірі. Довіряй Йому на своєму шляху до повного розуміння.

Ісус говорить про хрест і закликає йти за Ним, відмовившись від себе. Він не приховує, що слідування за Ним потребує жертви та відданості. Ці слова нагадують, що справжня віра – це не лише прийняття благословень, але й готовність приймати виклики заради Христа.

Щоденний хрест може бути в різних формах: подолання слабкостей, служіння іншим чи стійкість у труднощах. Ісус запрошує нас довіряти Йому навіть у найважчі моменти, знаючи, що життя віддане Богові, приносить справжню радість і спасіння.

о. В'ячеслав Щербанич

Бачимо, як Ісус поступово зцілює сліпого чоловіка. Спершу він починає бачити нечітко, а потім його зір стає ясним. Це зцілення показує, що Божа дія іноді є поступовою, але завжди веде до повноти.

У нашому житті ми також можемо переживати моменти, коли Божа робота виглядає повільною чи неповною. Цей уривок закликає нас до терпіння та віри: Бог працює в нашому житті крок за кроком, щоб дарувати нам ясність і відновлення. Довіряй Його процесу у зціленні твого життя.

Ісус звертає увагу на те, як легко люди можуть не побачити справжнього, навіть коли воно перед їхніми очима. Фарисеї шукають знаків, але не розпізнають того, хто стоїть перед ними. Учні, переживаючи за хліб, забувають про силу та турботу Бога, яку вони вже не раз бачили.

Це нагадування нам: довіряти Богові навіть тоді, коли здається, що нам чогось бракує. Він уже показав свою вірність, і наша віра в Нього має ґрунтуватися не на постійних "знаках", а на Його незмінній любові та силі.

 о. В'ячеслав Щербанич

Сьогоднішнє Євангеліє є для нас закликом до місії. Кожен з нас покликаний проповідувати Євангеліє своїм життям. Ісус почав свою діяльність близько 20 століть тому, а що зробив ти? Тому, як то кажуть, встань з дивана й рухайся до проголошення слова, а не тільки будь вільним слухачем.

О. Дам'ян Чамарник ЧБМ

 Ці два зцілення демонструють нам безмежне милосердя Ісуса. Він зціляє не тільки тіло, але й душу. Щоб отримати зцілення, потрібно ввійти з Богом у діалог; мовчки нічого не доб'єшся.

О. Дам'ян Чамарник ЧБМ

Сьогоднішнє Євангеліє розкриває одну з найважливіших істин нашої віри: Ісус Христос є Богом і людиною одночасно. Хрещення в Йордані – момент, коли ця істина стала очевидною для всього світу. Це свято, яке ми святкуємо щороку, нагадуючи нам про наше власне хрещення і покликання до святості. Тож відкриймо наші серця і вуха, щоб і ми почули слова: «Син (донька) улюблені Мої, яких Я вподобав».

о. Дамʼян Чамарник ЧБМ