Слово дня

Різдво Пресвятої Богородиці — свято початку спасіння. Марія стала Тією, що прийняла Слово і дала Йому життя. Ісус каже: блаженні ті, що слухають Боже слово і зберігають його. Народження Марії нагадує: для Бога немає нічого неможливого.

Ісус називає братами і сестрами тих, хто виконує волю Божу. Павло вчить: хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться. Справжня близькість до Христа — не через заслуги, а через слухняність Його слову.

Ісус каже: «Коли сильний вийде, тоді можна пограбувати його дім». Він є Той Сильний, що розбиває владу зла. Павло нагадує: наша зброя — духовна, бо ми воюємо не людськими методами. Справжня перемога — у Христі.

Ісус вибирає дванадцятьох, щоб бути з Ним і щоб посилати їх. Павло говорить про старанність і щедрість у служінні. Покликання починається з перебування з Господом, а далі переходить у місію — ділитися тим, що отримали.

Ісус зцілює, і до Нього приходять натовпи з усіх сторін. Його сила — для всіх, хто потребує. Апостол Павло нагадує: щедрість повинна бути не з примусу, а від серця, «щоб була рівність».

Господь хоче, щоб ми ділилися дарами так, як Він ділиться зціленням — без вибору, без страху втратити, але з довірою, що Його вистачить для всіх.

Юнак питає про вічне життя, і Христос веде його від виконання заповідей до любові — «якщо хочеш бути досконалим, продай іди за Мною». Бо Царство Боже — не лише дотримання правил, а життя з Христом, яке неможливе без любові довіри та особистої зустрічі.

Двоє сліпих кличуть: «Помилуй нас, Господи!» — і Христос відкриває їм очі. Павло нагадує: Бог вибрав немічне світу, щоб посоромити сильних. Це означає — для Нього важливий кожен, хто потребує милосердя.

Сьогодні Церква згадує усікновення голови Івана Хрестителя. Він був голосом правди і заплатив за це життям. Його смерть — свідчення, що Божа правда вартує більше, ніж страх перед владою.

Ісус зцілює Петрову тещу і багатьох хворих. Павло каже: очистімо себе від усякої скверни тіла і духа. Бо Господь хоче торкнутись нас, але для цього треба впустити Його в дім серця, як зробив Петро.

Ісус виганяє нечистого духа словом. Всі дивуються силі Його влади. Апостол нагадує: ми — храм живого Бога. І коли живемо в цій правді, тоді жодна темрява не має влади над нами.

ІІсус кличе перших учнів — простих рибалок. Павло пояснює: Бог у Христі примирив світ із Собою. Це примирення починається там, де ми відповідаємо на Його поклик і йдемо за Ним.

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/неділя 11 по ЗСД__r5.mp3[/audio]

Притча про немилосердного слугу показує: прощення, яке ми отримуємо, безмірно більше за те, що маємо простити. Павло говорить про право апостола, від якого він відмовився ради Євангелія. Так і ми покликані відмовитись від права на образу — щоб жити у свободі Божих дітей.