«День Господній: суть святкування, а не формальності»

Вiд Марка святого Євангелія читання

Марка 2, 23 - 3, 5

2,23. І сталося, що, коли Він ішов через ниви в суботу, учні Його почали виривати колоски, і їли, здобуваючи руками.

2,24. Тоді фарисеї сказали Йому: «Чому вони роблять те, чого не можна робити в суботу?»

2,25. Він же сказав їм: «Хіба не читали ви, що зробив Давид, коли був у потребі та голодний, він та ті, що були з ним?

2,26. Як він увійшов до дому Божого в часи первосвященика Авіятара, і їв хліби присвячені, яких не можна їсти, крім як тільки священникам, і дав тим, хто був з ним?»

2,27. І сказав їм: «Субота для людини, а не людина для суботи.

2,28. Отже, Син Людський є і Господом суботи».

3,1. І знову Він увійшов до синагоги, і там був чоловік із висохлою рукою.

3,2. І спостерігали за Ним, чи зцілить Він його в суботу, щоб звинуватити Його.

3,3. Він сказав чоловікові з висохлою рукою: «Встань, вийди посередині!»

3,4. І запитав їх: «Чи можна в суботу робити добре, чи робити зле? Спасти життя чи погубити?» Але вони мовчали.

3,5. І, озирнувшись навкруги з гнівом і сумуючи через жорстокосердя їхнє, сказав до чоловіка: «Простягни руку!» І він простягнув її, і рука його стала здоровою, як інша.

До Євреїв послання святого апостола Павла читання 

(Євр. 1, 1-12)

1,1. Бог, який у давні часи багатьма способами і багато разів говорив до батьків через пророків,

1,2. в ці останні дні говорить до нас через Сина, якого поставив спадкоємцем усього, через якого і віки створив.

1,3. Він, будучи сяйвом слави та точним образом Його існування, і підтримує все словом сили своєї, учинивши очищення від гріхів, сів по правиці величі на висоті,

1,4. ставши набагато вищим за ангелів, настільки, що отримав від них найкраще ім'я.

1,5. Бо кому з ангелів сказав Він коли-небудь: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе»? І знову: «Я буду Йому Отцем, а Він буде Мені Сином»?

1,6. І коли Він вводить Першенця в світ, говорить: «І нехай поклоняються Йому всі ангели Божі!»

1,7. Про ангелів Він каже: «Ти твориш ангелів Своїми вітрами, і служителів Своїми вогнями»;

1,8. а про Сина: «Твій престол, о Боже, на віки віків, скіпетр праведності — скіпетр Царства Твого.

1,9. Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня; тому, о Боже, помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радості більше, ніж Твоїх товаришів».

1,10. І: «Ти на початку, Господи, основав землю, і небеса — діло рук Твоїх.

1,11. Вони зітліють, але Ти перебуваєш; і всі, як одяг, зістаріються,

1,12. і як покриття Ти їх згорнеш, і вони зміняться, але Ти той самий, і Твій рік не закінчиться».

 «День Господній: суть святкування, а не формальності»

У Старому Завіті субота була днем відпочинку, бо цього дня Господь відпочив від діл своїх і освятив цей день.

Але субота була лише тінню майбутніх речей, які мали відкритися. Сьогодні ми святкуємо перший день тижня, тобто неділю. Цей день ми ще називаємо День Господній, бо саме в цей день наш Господь воскрес із мертвих та зіслав Святого Духа на своїх учнів. В Новому Завіті ми часто зустрічаємо як Ісус дискутує з книжниками та фарисеями про правдиве святкування суботи. Субота для людини, а не навпаки. 

А як ви святкуєте День Господній? 

В Божому законі важливою є суть закону, а не формальне виконання приписів. Закон має допомагати людині робити добро, а не паралізувати чи обмежувати її дії. Господи, веди на правдивою дорогою твоїх заповідей, щоб наші ноги на спіткнулись!