Бог запрошує нас діяти
З книги Буття Читання
Буття 31:3-16
«Тоді Господь сказав до Якова: “Повертайсь на твою батьківщину, до твого роду, а Я буду з тобою”. 4. Отож Яків послав покликати Лію й Рахиль на поле, де були його отари, 5. і каже до них: “Бачу я з обличчя вашого батька, що він не такий до мене, як раніше, але Бог мого батька був зо мною. 6. Ви ж самі знаєте, що я всіма своїми силами працював для вашого батька. 7. А ваш батько ошукав мене й міняв десять раз мені платню, тож Бог не дав йому скривдити мене. 8. Як скаже було так: Клапчасті будуть твоя платня, то всі вівці котилися клапчастими. А як скаже: Строкаті будуть твоя платня, то всі вівці котилися строкатими. 9. І так забрав Бог скотину від вашого батька й дав мені. 10. Раз якось, коли парувалися, підвів я свої очі й уві сні бачу: аж ось козли, які спинались на самиць, були смугнасті, клапчасті і красі. 11. І каже до мене в сні ангел Божий: Якове! А я озвавсь: Я тут! 12. Тоді Він каже: Підведи свої очі й глянь: усі козли, що спинаються на самиць, смугнасті, клапчасті й красі, бо Я бачив усе, що Лаван чинить тобі. 13. Я – Бог Бетела, де ти помазав стовпа, де ти Мені пообіцявся. Тепер же встань, вийди з цього краю й повертайся в рідну землю”. 14. Тоді Рахиль і Лія відповіли йому, кажучи: “Хіба для нас є ще якась частина в домі нашого батька? 15. Хіба не за чужих він нас уважає? Він же продав нас і зажер нашу ціну. 16. Все багатство, що його Бог забрав від нашого батька, воно наше й наших дітей. Тож роби тепер усе, що Бог тобі каже”».
З Книги Приповідок читання
Приповідки 21:3–21
«Чинити справедливість і суд | – ліпше в очах Господніх, аніж жертва. 4. Гордий погляд і бундючне серце | – ґрунт для гріха безбожних. 5. Задуми трудящого змагають до користи, | а кожен поквапний зазнає нестатків. 6. Надбання скарбів язиком брехливим | – марна пустота, що веде до смерти. 7. Насильство злих самих же їх погубить, | бо вони зрікаються правдиво чинити. 8. Крива дорога ледачого, | а чистого вчинки – праві. 9. Ліпше сидіти на краю покрівлі, | ніж із жінкою сварливою у спільній хаті. 10. Злого душа бажає зла, | в очах його і приятель не знаходить ласки. 11. Коли картають глузуна, недоросток стає розумним, | як мудрого навчають, він приймає науку. 12. Праведний назирає дім лихого, | а злих кидає в нещастя. 13. Хто затуляє вухо на крик бідака, | той сам кричатиме, та слухати ніхто не буде. 14. Дарунок, даний тайкома, гнів спиняє, | а в пазусі гостинець – лють запеклу. 15. Чинити правосуддя – праведному радість, | а лиходіям − жах. 16. Людина, що збивається з розумної дороги, | у громаді тіней буде спочивати. 17. Хто любить радість, той буде злиденним, | хто любить вино та олію, той не розбагатіє. 18. Злий послужить на викуп справедливого, | а зрадливий – на викуп праведних. 19. Ліпше сидіти в землі пустинній, | ніж із жінкою сварливою та злісною. 20. У хаті мудрого − дорогоцінні скарби й олія, | але дурний їх прогайнує. 21. Хто йде за справедливістю й милосердям, | знайде життя й повагу».
Бог запрошує нас діяти
Бог, який відкриває Себе у Святому Писанні, не є Богом еліти, виняткових особистостей чи якихось нереальних, штучно створених життєвих обставин. Він раптово входить у життя старого Авраама і молодого Якова посеред їх буденних життєвих ситуацій та звичних до банальності обставин, подібних до твоїх і моїх. І тоді Господь запрошує до «виходу», до спільної мандрівки, щоб зреалізувати Його задуми щодо цілого світу. Бог відкриває Якову Свої плани через об’явлення, а нам сьогодні − через Писання, і запрошує до участі у сповненні Його обітниць, які залишаються незмінними, бо ж ідеться про добро і щастя для всіх людей. І найважливіше те, що заклопотаний, виснажений і, напевно, знервований усіма подіями у домі свого тестя Яків підкоряється Божому Слову. І тоді його щоденний ритм життя наповнюється змістом, Присутністю, яка скеровує, провадить і благословляє…
о. Роман Северин