Божа воля – це наше добро

До Тимотея другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Тим. 299 зач.; 4, 9-22.

9. Сину Тимотею, старайся прийти до мене якомога скорше, 10. бо Димас мене покинув з любови до цього світу й пішов у Солунь; Крискент пішов у Галатію, Тит – у Далматію. 11. Один Лука зо мною. Візьми Марка й приведи з собою, бо він мені потрібний для служби. 12. Тихика я послав в Ефес. 13. Як будеш іти, принеси плащ, що я лишив у Троаді в Карпа, і звитки, а особливо пергамени. 14. Олександер коваль учинив мені силу лиха. Господь йому відплатить за його вчинками. 15. Стережись і ти його, бо він сильно був спротивився нашим словам.

16. При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули. Нехай їм це не буде пораховане. 17. Проте Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь сповнилась через мене та щоб усі погани її чули, і я визволився з левиної пащі. 18. Господь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного царства. Йому слава на віки віків. Амінь.

19. Вітай Прискиллу та Акилу й дім Онисифора. 20. Ераст зоставсь у Коринті, а Трофима я лишив хворим у Мілеті. 21. Постарайся прийти ще до зими. Вітають тебе Евбул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати.

22. Господь Ісус із твоїм духом. Благодать з вами.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 99 зач. 20, 1-8.

1. В той час, як Ісус навчав народ у храмі і звіщав добру новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами 2. і сказали так до нього:

– Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав цю владу?

3. Він у відповідь сказав:

4. – Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені: Іванове хрищення було з неба чи від людей?

5. Вони так міркували між собою: як скажемо – з неба, він спитає: чому ж ви йому не повірили? 6. А як скажемо: від людей, увесь народ нас поб'є камінням, бо певний, що Іван – пророк. 7. І відповіли:

– Не знаємо звідки. 8. Ісус сказав їм:

– І я вам не скажу, якою владою чиню це.

Божа воля – це наше добро

І відповіли: “Не знаємо, звідки (воно було)” 8. А Ісус сказав їм: “То і Я вам не скажу, якою владою Я це чиню”». Ісуса запитали тільки для того, щоб висловити своє обурення, але не хотіли почути відповіді. Трагедія людина починається тоді, коли вона закривається на Бога. Так починається духовний параліч, який може закінчитися повним духовним відходом від Бога, яке книга Одкровення називає «другою смертю» (Од 20:6,14; 21:8), тобто смертю вічною, на противагу смерті тілесній.

Ми не можемо почути Божу волю, якщо не готові її прийняти. Лише тоді, коли ми відкриваємося на Бога і приймаємо Його таким, яким Він є, а не таким, яким ми Його собі уявляємо, ми живемо – рухаємося вперед. Божа воля – це наше добро, або, як каже Павло, «святість наша» (1 Сол 4:3). Тому в іншому місці великий апостол закликає: «І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале» (Рим 12:2).