Божий дар та привілей є спадкоємство – Боже життя
До Тимотея другого послання святого апостола Павла читáння.
2 Тим. 299 зач.; 4, 9-22.
9. Сину Тимотею, старайся прийти до мене якомога скорше, 10. бо Димас мене покинув з любови до цього світу й пішов у Солунь; Крискент пішов у Галатію, Тит – у Далматію. 11. Один Лука зо мною. Візьми Марка й приведи з собою, бо він мені потрібний для служби. 12. Тихика я послав в Ефес. 13. Як будеш іти, принеси плащ, що я лишив у Троаді в Карпа, і звитки, а особливо пергамени. 14. Олександер коваль учинив мені силу лиха. Господь йому відплатить за його вчинками. 15. Стережись і ти його, бо він сильно був спротивився нашим словам.
16. При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули. Нехай їм це не буде пораховане. 17. Проте Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь сповнилась через мене та щоб усі погани її чули, і я визволився з левиної пащі. 18. Господь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного царства. Йому слава на віки віків. Амінь.
19. Вітай Прискиллу та Акилу й дім Онисифора. 20. Ераст зоставсь у Коринті, а Трофима я лишив хворим у Мілеті. 21. Постарайся прийти ще до зими. Вітають тебе Евбул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати.
22. Господь Ісус із твоїм духом. Благодать з вами.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 100 зач. 20, 9-18.
9. Сказав Господь притчу оцю:
Один чоловік насадив був виноградник, найняв його виноградарям і відійшов на довший час. 10. Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим. 11. Знову послав він другого слугу, та вони й того, побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками. 12. Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко ранивши, прогнали. 13. Сказав тоді власник виноградника:
– Що мені робити ? Хіба послати мого улюбленого сина? Може, його пошанують.
14. Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою: це спадкоємець, убиймо його, і так спадщина буде наша. 15. І вивели його за виноградник і вбили.
16. Що, отже, зробить їм власник виноградника ? Прийде і вигубить тих виноградарів, і виноградник дасть іншим.
Почувши це, вони сказали:
– Нехай так не буде!
17. Ісус же глянув на них пильно й мовив:
– Що, отже, значить це писання:
Камінь, який відкинули будівничі,
став наріжним каменем?
18. Кожний, хто впаде на той камінь, розіб'ється; на кого ж він впаде, роздавить його.
Божий дар та привілей є спадкоємство – Боже життя
У своїх посланнях св. Павло часто вживає вислів «у Христі», яким різними способами відкриває перед читачами усе те, що ми вже отримали і що ще отримаємо від Бога через Христа і в Христі. Одним із найбільших Божих дарів та привілеїв є спадкоємство – Боже життя та співучасть у відповідальному управлінні світом, яким Він ділиться з нами: «У Ньому ми стали також спадкоємцями, призначеними наперед рішенням Того, Хто все чинить за радою Своєї волі, 12. щоб ми були на хвалу Його величі, ми, що вже раніш були свою надію поклали на Христа. 13. У Ньому й ви, почувши слово правди, благовість вашого спасіння, у яке ви повірили, були запечатані обіцяним Святим Духом, 14. що є завдатком нашої спадщини для повного визволення викуплених, на хвалу Його величі» (Еф 1:11–14).
Парадокс притчі про злочинних виноградарів полягає в тому, що виноградарі самі захотіли захопити спадщину, ніби вирвати її у пана, убивши його сина. Ця історія намагань брутально вирвати щось від Бога почалася від нашого праотця Адама, який, порушивши заповідь не їсти з дерева пізнання добра і зла, захотів самоствердити себе без Бога і самостійно встановлювати правила – вирішувати, що добро, а що зло. Результатом такої спроби рейдерського захоплення абсолютної влади стала смерть.
Божу спадщину, однак, можна отримати тільки як дар, і Бог насправді дуже прагне нам її подарувати, про це свідчить уся Біблійна історія від Буття до Одкровення.
О. Роман Северин