Дорогоцінна Перлина: відкриваючи Бога через жертву і віру

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Кор. 130 зач.; 4, 5-8
5. Браття, не судіть нічого передчасно, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога.
6. У всьому, що я сказав, брати, я на собі й на Аполлосі дав вам приклад на вашу користь, щоб ви від нас навчилися, як «Нічого понад те, що написано»; щоб ви одним не неслись гордо проти іншого. 7. Хто бо тебе підносить? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, чому хвалишся, неначе б не одержав? 8. Ви вже наситилися! Без нас царюєте! Коли б то вже царювали, щоб і ми разом з вами царювали!

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 55 зач. 13, 44-54.
Сказав Господь притчу оцю:
44. Царство небесне подібне до скарбу, схованого в полі, що чоловік, найшовши, ховає і, радіючи тим, іде й продає все, що має, і купує те поле.
45. Царство небесне іще подібне до купця, що шукає добрих перел. 46. Найшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
47. Подібне також царство небесне до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини. 48. Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, сівши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.
49. Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і відділять злих від праведних 50. і кинуть їх до вогненної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
51. – Чи ви це все зрозуміли?
– Так – йому відповіли.
52. Тоді сказав їм:
Ось чому кожний книжник, навчений про царство небесне, подібний до господаря, який виймає зі свого скарбу нове і старе.
53. Як же Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти. 54. Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі.

"Дорогоцінна Перлина: відкриваючи Бога через жертву і віру"

У сьогоднішній притчі Ісус говорить, що заради того, щоб увійти в Царство Боже, варто пожертвувати всім, бо воно є найпрекраснішою перлиною.
Цікаво, що перлин є багато, а лиш одна з них дорогоцінна. Інакше кажучи, у цьому світі є багато прекрасних речей, але найбільша краса полягає у прийнятті волі Божої.

о. Михайло Рацин