Доручення з любов’ю

До Тимотея першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Тим. 283 зач.; 3, 1-13.

1. Сину Тимотею, вірне слово: як хто прагне єпископства, бажає благородного діла. 2. Отже, єпископ має бути бездоганним, однієї жінки чоловіком, тверезим, розважливим, чесним, гостинним, здібним навчати, 3. не п'яницею, не розбишакою, але сумирним, не сварливим, не грошолюбом, 4. щоб власним домом добре правив та щоб дітей тримав у послусі з усякою повагою. 5. Бо хто не вміє рядити власним домом, як він буде дбати про Церкву Божу? 6. Та не новонавернений, щоб, розгордівши, не був засуджений так, як диявол. 7. Треба також, щоб він мав гарне свідчення і від тих, що зовні, щоб не попав у ганьбу та у диявольські тенета.

8. Диякони так само мають бути поважні, не двоязичні, вина багато щоб не вживали, не були жадні на брудний зиск; 9. щоб тайну віри берегли в чистій совісті. 10. Але й таких спочатку слід поставити на пробу, а потому нехай служать, якщо будуть бездоганні. 11. Жінки також нехай будуть поважні, хай не обмовляють, хай будуть тверезі, вірні в усьому. 12. Диякони нехай будуть кожен однієї жінки чоловіком, хай добре рядять дітьми і власним домом, 13. бо ті, що виконують добре свої обов'язки, здобувають собі почесне становище і велику сміливість у вірі в Христа Ісуса.Ісус, в Єв. від Луки 16.1-9, розповідає притчу про управителя, якого Господарь запідозрив у марнуванні свого майна. Маючи в управлінні стільки багатства, управитель почав вважати його в якійсь мірі своїм.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 80 зач. 16, 1-9.

1. Сказав Господь притчу оцю:

Був один багатий чоловік і мав управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра. 2. Покликав він його і каже:

– Що я про тебе чую ? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше управляти.

3. І почав управитель міркувати: що мені робити? Пан мій відбирає в мене управління. Копати землю – сил не маю; просити – соромлюся. 4. Знаю, що зроблю, щоб коли скине мене з управління, прийняли мене до себе.

5. Покликав він одного по однім довжників свого пана й мовив до першого:

– Скільки ти винен панові моєму?

6. – Сто мір оливи, – відповів той.

Сказав до нього:

– Візьми твою розписку, сядь і напиши швидко: п'ятдесят.

7. Потім до другого промовив:

– Ти скільки винен ?

– Сто корців пшениці, – відповів той.

– Візьми твою розписку, напиши: вісімдесят.

8. І похвалив пан нечесного управителя, що той учинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.

9. І я кажу вам: робіть собі друзів неправою мамоною, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.Ця притча скеровує нас до іншії притчі на дії блудного сина. Він взявши майно батька, що належало йому ( так би мовити), пішов і розпоряджався немудро, допоки не залишився ні з чим.

Доручення з любовʼю.

Як у випадку блудного сина, так і управителя, результатом виявилося - втратити все!

На щастя, кожен з персонажів, користає ту останню можливість навернення, щоб бути прийнятим.

Кожен з нас,  має пам'ятати, що все належить нашому Отцю, Господарю, Батькові, Панові, але з любов'ю вручене нам, щоб ми мали всього вдосталь і користали у своїх потребах та потребах наших ближніх.

Ап. Павло у першому посланні до Коринтян навчає нас, як ми повинні користуватися всім що Господь дав нам.

" За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий поклав основу, а інший на ній будує. Нехай кожний вважає, як він будує. ( 1 Кор. 3.10)"

Якими управителями (адміністраторами) будемо ми, залежить від нас, та пам'ятаймо, що Господар може в будь яку хвилину попросити звіт.

Управляймо, будуймо і користаймо мудро. Амінь.

о. Віктор Мица