Євхаристійне життя
До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
Ап. – 1 Кор. 149 зач.; 11, 23-32.
23. Браття, я, що прийняв від Господа, те передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб 24. і, воздавши подяку, розломав і сказав: «Це моє тіло, що за вас дається. Робіть це на мій спомин». 25. Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин». 26. Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п'єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, поки він не прийде. 27. Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний супроти тіла і крови Господньої. 28. Хай, отже, кожний випробує себе самого, і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу. 29. Бо хто їсть і п'є, не розрізняючи, що то тіло Господнє, суд собі їсть і п'є. 30. Ось чому у вас багато недужих та хворих, та й чимало умирають. 31. Якби ми самі себе розсуджували, нас би не судили. 32. Коли ж Господь нас судить, він нас картає, щоб ми не були засуджені зо світом.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Йо. 23 зач. 6, 48-54.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли: 48. Я – хліб життя. 49. Батьки ваші їли манну в пустині й померли. 50. А це – хліб, що з неба сходить, щоб той, хто його їстиме, не вмер. 51. Я – хліб живий, що зійшов з неба. Коли хто їстиме цей хліб, житиме повіки. І хліб, що я дам, то моє тіло за життя світу. 52. Тут юдеї стали сперечатися між собою, кажучи: – Як отой може нам дати своє тіло їсти? 53. Ісус сказав їм: – Істинно, істинно кажу вам: як не їстимете тіла Сина чоловічого й не питимете його крови, не матимете життя в собі. 54. Хто їсть моє тіло й п'є мою кров, той живе життям вічним, і я воскрешу його в останній день.
Євхаристійне життя
Сьогодні на це свято Тіла і Крові Христа, ми які з’єднуємося з Ісусом у Євхаристії можемо запитати себе через сьогоднішнє слово. Що дає життя мені саме сьогодні? Яку спрагу я втамовую сьогодні? Образ хліба Ісус розшифровує одразу: «Хліб, що його Я дам, це – Тіло Моє за життя світу». Ісус і лише Він може наповнити моє життя. Тільки Бог. Тільки Ти. Все інше перестає бути важливим. Це фундаментальний досвіт віри, яка є зустріччю Осіб, а не прийняття суджень, правил, заповідей, традицій, обрядів тощо. Віра – не в тому, щоб приліпитися до якихось «речей» чи до «цінностей», а в тому, щоб вибрати особу Ісуса Христа, внутрішньо приліпитися до Нього. Віра є досвідом того, що ти Ним (Христом) вибраний. І в Ньому (в Дусі). Тому, сьогодні можемо подякувати Господу за Його велику любов до нас через Євхаристію.
о. Андрій Лендєл