МИ ПОКЛИКАНІ ВІДПОВІСТИ НА БОЖЕ СУВЕРЕННЕЗАПРОШЕННЯ

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор. 187 зач.; 8, 16 - 9, 5.

16. Браття, Богові дяка, що дав у серці Тита таку саму до вас горливість; 17. бо він прийняв просьбу і, повний запалу, доброхіть до вас пішов. 18. Ми з ним послали брата, якого за євангеліє хвалять усі Церкви 19. і який, крім того, був вибраний Церквами як наш супутник у цій благодійній справі, якій ми служимо на славу самого Господа й на відраду нашу, 20. остерігаючися, щоб нам хто не докоряв за таку щедру збірку, що нею ми служимо. 21. Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Господом, але й перед людьми. 22. Разом з ними ми послали нашого брата, пильність якого ми часто випробували в багатьох речах і який тепер ще пильніший через велике довір'я, що до вас має. 23. Щодо Тита, він мій товариш і співробітник, вам на благо, щождо братів наших, вони посланники Церков, слава Христова. 24. Дайте їм доказ вашої любови й нашого хваління вас перед ними і перед Церквами.

1. Про службу на користь святим мені нема чого до вас писати, 2. бо знаю вашу добру волю і хвалю вас перед македонянами за неї, бо Ахая готова з минулого року; ваш запал заохотив багатьох. 3. Однак я посилаю вам братів, щоб та хвала, якою я хвалив вас, не була щодо цього марна і щоб ви, як я сказав, були готові. 4. А то як прийдуть зо мною македоняни й застануть вас неготовими, ми, щоб не сказати ви, осоромимося, що були такі певні. 5. Я вважав, отже, потрібним просити братів, щоб вони вийшли до вас перед нами і приготували загодя той заповіджений щедрий ваш дар, щоб він був готовий як правдивий дар, а не як вимушений даток.

Від Марка святого Євангелія читáння.

Мр. 12 зач. 3, 13-19.

13. Одного разу вийшов Ісус на гору й покликав тих, яких сам хотів, і вони прийшли до нього. 14. І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому та щоб їх посилати проповідувати; 15. і дав їм владу виганяти бісів.

16. Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім'я Петро; 17. Якова, сина Заведея, та Івана, брата Якова, і дав їм ім'я Воанергес, у перекладі – Сини грому; 18. Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананея, 19. та Юду Іскаріота, що його зрадив.

 МИ ПОКЛИКАНІ ВІДПОВІСТИ НА БОЖЕ СУВЕРЕННЕ ЗАПРОШЕННЯ

Постать Ісуса приваблювала настільки багато людей, що Він потребував помічників. Для цього Він вийшов на високу гору і забрав від суєти світу тих, які мають стати уповноваженими посланцями Його сили та волі. Гори у Біблії часто слугують місцем Божого об’явлення. Із Собою Ісус покликав учнів, «яких Сам хотів», і всі вони відповіли на Боже суверенне запрошення. Ми не чуємо, що хтось із них перепитував, чому вони мають іти з Ним або для чого. Слова Ісуса, Його запрошення було достатньо. Для кожного з них Господь має Свій план, і кожен із них має змогу і свобідну волю зреалізувати цей таїнственний Божий задум.

Цілком можливо, що покликаних було більше, і Господь вибирає з цієї групи дванадцятьох, які отримають особливе завдання. Дванадцять насамперед повинні бути при Ньому. Вони не мають просто часто відвідувати Ісуса або дізнаватися через інших учнів, як у Нього справи. Основа їхнього покликання, їхнього нового життя, яке назавжди змінило усе дотеперішнє існування, полягає в тому, щоби відтепер назавжди бути з Ісусом. За цими кількома словами криється дуже багато…