Ми уподібнюємося до того, кому поклоняємося

До Тита послання святого апостола Павла читáння.

Тит. 301 зач.; 1, 15 - 2, 10.

15. Сину Тите, для чистих усе чисте, а для зіпсованих та невірних, немає чистого нічого; у них зіпсовані і розум, і совість.

16. Твердять, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються його, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла негодящі.

1. Ти ж говори, що личить здоровій науці: 2. старі віком щоб були тверезі, поважні, помірковані, здорові у вірі, любові і терпеливості; 3. старі жінки так само нехай поводяться, як личить побожним, щоб не були злоріки, ні віддані пияцтву, щоб добра навчали, 4. щоб молодих навчали любити своїх чоловіків та дітей кохати, 5. щоб були стримані чисті, хазяйновиті, добрі, підвладні власним чоловікам; щоб слово Боже не ганьбилося.

6. Так само і юнаків напоминай, щоб були помірковані, 7. даючи самого себе як зразок добрих діл: у навчанні цілковита поважність, 8. здорова та бездоганна наука; щоб супротивник осоромився і не міг нічого злого проти нас сказати.

9. Раби своїм панам нехай коряться в усьому, хай догоджають, не перечать, 10. хай не крадуть, але хай виявляють цілковиту добру вірність, щоб у всьому прикрасили науку нашого Спаса Бога.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 101 зач. 20, 19-26.

19. В той час хотіли первосвященики і книжники накласти руки на Ісуса, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу.

20. І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що удавали з себе праведних, щоб його піймати на слові й видати начальству та владі намісника. 21. Ті спитали його:

– Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на лице, але навчаєш Божої путі по правді. 22. Чи вільно нам давати кесареві податок, чи ні?

23. Бачачи їх лукавство, він промовив до них:

24. – Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис?

Ті відповіли:

– Кесарів.

25. І він сказав їм:

– Віддайте, отже, що кесареве – кесареві, а що Боже – Богові.

26. І не могли піймати його перед людьми на слові, і, дивуючись його відповіді, замовкли.

Ми уподібнюємося до того, кому поклоняємося.

І Він сказав їм: “Віддайте, отже, що кесареве – кесареві, а що Боже – Богові”». На Літургії св. Йоана Золотоустого перший великий ряд прохань, який називається «мирна єктенія», а також молитва першого антифону (урочистого співу псалмів навпереміну) завершуються урочистим виголосом священника: «Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків». Божий народ урочисто відповідає: «Амінь». Слава і поклоніння належать тільки Богові. Лише Він дарує нам життя і його підтримує, а коли ми через гріх відходимо від Нього, спасає через Воплочення, Смерть і Воскресіння Свого Єдинородного Сина. Ці унікальні чини любові, солідарності та відповідальності богослови називають «Подією Христа».

Кесар стояв на чолі римської влади і вимагав податків та послуху. Це потрібно було виконувати, допоки кесар не домагався поклоніння собі як богові, бо у своїм запамороченні від влади почав вважати себе божественним та сином бога. Зрештою, усі засліплені, запаморочені та не зовсім адекватні люди вимагають якщо не поклоніння та рабського підпорядкування чи лояльності, то бездумного послуху, в основі якого лежать залякування та маніпуляції.

Людина створена на образ і подобу Божу, тому тільки поклоняючись Богові, може реалізувати своє покликання бути людиною. Основний принцип духовного життя дуже простий: «Ми уподібнюємося до того, кому поклоняємося». Поклоніння людям та речам є ідолопоклонством і неминуче веде до  поступової деградації та омертвіння…