Найважливіше для нас − бути здатними слухати Божий голос

З книги Буття читання

Буття 46:1-7

«Вирушив Ізраїль зо всім, що було в нього, і, прийшовши у Версавію, приніс жертви Богові свого батька Ісаака. 2. А вночі Бог у видиві сказав до Ізраїля: “Якове, Якове!” Він же озвався: “Я тут!” 3. І сказав: “Я – Бог, Бог батька твого. Не бійся зійти в Єгипет, бо там Я виведу з тебе великий народ. 4. Я Сам перейду з тобою в Єгипет, Я й виведу тебе напевне назад, а Йосиф рукою своєю закриє тобі очі”. 5. І вирушив Яків з Версавії, а сини Ізраїля повезли Якова, свого батька, і всіх дітей та жінок на возах, які послав був фараон, щоб його взяти. 6. Забрали вони з собою і худобу, і своє майно, що його були надбали в Ханаан-краю, і прибули в Єгипет – Яків, а з ним усі його домочадці. 7. Синів своїх і синів своїх синів, дочок своїх і дочок своїх синів – усе своє потомство привів він із собою в Єгипет».

З книги Приповідок читання

Приповідки 23:15–24:5

«Мій сину! Як серце твоє мудре, | то й моє серце теж буде радіти, 16. і моє нутро буде веселитись, | коли уста твої казатимуть праві речі. 17. Нехай твоє серце грішникам не заздрить, | але будь у Господнім страсі повсякденно, 18. бо будучина існує напевне, | і твоя надія не буде марна. 19. Слухай, сину мій, і будь мудрий, | справляй серце твоє на путь (праву). 20. Не бувай з тими, що впиваються вином, | ані між тими, що обжираються м’ясом, 21. бо п’яниці й ненажери зубожіють, | а довге спання їх вбирає у лахи. 22. Слухай батька, що породив тебе, | не зневажай матері, коли вона старенька. 23. Придбай правду й не продавай її | – мудрість, навчання й розум. 24. Праведного батько веселитиметься вельми, | і хто мудрого породив, буде ним радіти. 25. Нехай радіють батько твій і мати, | нехай веселиться та, що тебе породила. 26. Дай мені, сину, твоє серце, | і твої очі нехай доріг моїх пильнують, 27. бо блудниця – то глибока яма, | вузька криниця – чужинка. 28. Неначе харцизяка, вона засідає | і між людьми зрадників множить. 29. У кого: “Ой”, у кого: “Ой, леле”? | У кого сварка, у кого скарги? | У кого рани без причини? | У кого очі червоні? 30. У тих, що при вині засиджуються довго, | у тих, що ходять смакувати вино пахуче. 31. Не приглядайся до вина, яке воно червоне, | як гарно світиться у кубку, | як лагідненько ллється. 32. Потім воно вкусить, як гадина, | утне, немов зміюка. 33. Тобі ввижатимуться дивні речі, | серце твоє буде дурниці говорити, 34. і будеш немов той, що дрімає серед моря, | або як той, що вгорі лежить на щоглі. 35. “Били мене, та мене не боліло, | товкли мене, та не знав я нічого. | Коли ж я прокинусь? | Я буду знов того шукати!” 24:1. Злим людям не завидуй, | ані бажай їхнього товариства, 2. бо серце їхнє міркує про насильство, | їхні уста говорять лише лихо. 3. Дім мудрістю будують | і розумом його скріплюють, 4. знанням сповнюються комори. | усяким дорогим і красним майном. 5. Мудрий чоловік потужний, | муж знання збільшує силу».

Найважливіше для нас − бути здатними слухати Божий голос

«Забрали вони з собою і худобу, і своє майно, що його були надбали в Ханаан-краю, і прибули в Єгипет – Яків, а з ним усі його домочадці». Найважливіша подія Старого Завіту – Вихід Ізраїлю з Єгипту. Нащадки Якова, ведені могутньою Божою рукою, виходять з рабства та служби фараонові, щоб на горі Синай укласти Союз із Богом – Творцем вселенної, який колись об’явився їхнім батькам, а тепер через Мойсея перевів їх по суші через Червоне море. Але перед тим, як це станеться, для того, щоб вижити, вони якийсь час перебуватимуть у Єгипті.

У книзі Проповідника є рядки: «Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом: 2. час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати. 3. Час убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати. 4. Час плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати. 5. Час розкидати каміння і час його збирати, час обіймати і час обіймів уникати. 6. Час шукати і час губити, час зберігати і час розкидати. 7. Час роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити. 8. Час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир» (Проп 3:1-8). Ці слова з Біблії вчать нас контекстуального мислення. У них відкриваються дивні Божі дороги, тому найважливіше для нас − бути здатними слухати Божий голос, знати, коли увійти і коли вийти, коли робити нестандартні, а навіть незрозумілі для оточення кроки, щоб сповнити Божу волю.

о. Роман Северин