Обід готовий: не відкиньмо запрошення Отця нашого Небесного!
До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.
2 Кор. 170 зач.; 1, 21 - 2, 4.
21. Браття, той, хто утверджує нас з вами у Христі і хто помазав нас, то Бог, 22. який поклав на нас свою печать і дав у наші серця завдаток Духа.
23. Я ж призиваю Бога на мою душу, що я, щадячи вас, не прийшов більш у Коринт. 24. Не наче б ми панували над вашою вірою, але ми хочемо співпрацювати вам на радість; бо ви щодо віри стоїте твердо.
1. Я постановив не приходити до вас знов у смутку; 2. бо коли я вам завдаю смутку, хто мене розважить, як не той, що зазнає від мене смутку? 3. Написав я, отже, щоб, коли прийду, не мати смутку від тих, від кого мені належалася б радість; бо я відносно вас певний, що моя радість – радість усіх вас. 4. З великого бо горя та туги серця писав я вам, і крізь ревні сльози, не щоб ви сумували, але щоб знали мою любов до вас надмірну.
Від Матея Святого Євангелія Читання
Євангеліє від Матея 22:1-14=
1. Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах: 2. “Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля. 3. Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти. 4. Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля. 5. Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства; 6. інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали. 7. Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило. 8. Тоді він мовив своїм слугам: Обід – готовий, але запрошені були негідні. 9. Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля. 10. Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали – злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна. 11. Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж, 12. і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав. 13. Тоді цар промовив до слуг: Зв’яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів. 14. Багато бо покликаних, але вибраних мало.”
Обід готовий: не відкиньмо запрошення Отця нашого Небесного!
У сьогоднішній притчі наш Спаситель Ісус Христос дає розуміння безкінечної щедрості Царства Божого і любові, терпеливості, а також справедливості Отця Небесного. Притча про весільний обід дуже добре ілюструє людську поведінку у відносинах із нашим Творцем. Весь видимий світ є подарунком Отця нашого Небесного для нас, Син Божий відкрив двері Царства Божого для кожного з нас і приготував кожному там місце, а ми своєю егоїстичною поведінкою відкидаємо ці подарунки. Як часто ми у своєму повсякденному житті чуємо поклик до радості цього життя, поклик до звершення духовний подвигів, поклик до того, щоб бути інструментом божим у становленні Царства Божого вже тут на землі, але різні земні речі є для нас важливішими за вічне. Тому просімо у своїх молитвах Всемогутнього Бога, щоб давав нам мудрість розрізняти першочергове від другорядного, і якнайчастіше обирати те, що веде нас до спасіння. І дуже просімо нашого Спасителя, щоб ми через наш егоїстичний стиль життя не втратили свого покликання і були обраними для участі у вічному небесному бенкеті.
о. В'ячеслав Щербанич