Слово Христа – сильніше за легіони зла!
До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 103 зач.; 10, 1-10.
1. Браття, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися. 2. Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона нерозважна. 3. Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій. 4. Бо мета закону – Христос, на оправдання кожного, хто вірує.
5. Мойсей про праведність, що від закону, пише: той, хто його виконує, буде ним жити. 6. Справедливість же, що від віри, так говорить: не кажи у твоїм серці: хто зійде на небо?, тобто Христа звести додолу, 7. або: хто зійде в безодню?, тобто щоб вивести Христа з мертвих. 8. Що, отже, вона каже?
Близько тебе слово:
в твоїх устах і в твоїм серці,
тобто слово віри, що ми проповідуємо. 9. Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, спасешся, 10. бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 28 зач. 8, 28 – 9, 1.
28. Одного разу, коли Ісус прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробів, такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. 29. І стали кричати:
– Що нам і тобі, сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?
30. Оподаль же від них паслося велике стадо свиней. 31. Біси попросили його:
– Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.
32. – Ідіть! – сказав їм.
І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді все стадо кинулося з кручі в море й утопилось у хвилях. 33. А пастухи втекли і, прибігши в місто, все розповіли, і про біснуватих. 34. І ось все місто вийшло Ісусові назустріч, і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.
1. Сівши у човен, він переплив і прибув у своє місто.
Слово Христа – сильніше за легіони зла!
У сьогоднішній недільній драматичній сцені з Євангелія ми бачимо зустріч Христа з тим, що можна назвати вибухом темряви. Двоє біснуватих, які жили в гробах, стали уособленням крайнього духовного, психологічного й соціального розпаду. Вони викликали страх, жили поза межами людського життя, були буквально вигнані з громади. І саме туди приходить Ісус.
Ісус не боїться темряви. Він не уникає хаосу. Більше того — Матей показує: Він приходить саме туди, де найстрашніше, щоб показати владу Небесного Царства, що з Ним вже прийшло на землю. Він не веде з демонами діалогу, не читає формул. Він каже одне слово — «Ідіть!» — і темрява втікає.
Це неймовірна новина для кожного з нас. Бо ми теж часто маємо в житті зони хаосу: глибокі страхи, пригнічення, залежності, гнів, безнадію, навіть внутрішнє божевілля. Іноді ми вже не можемо впоратись. Але ця історія каже: ніщо не встоїть перед словом Ісуса.
Та є й інший аспект цієї події — реакція мешканців міста. Вони вбачають у зціленні загрозу, бо воно коштувало їм матеріальних втрат. І, замість подяки, просять Ісуса піти геть. Їм дорожчі свині, ніж життя двох людей. Це трагічне нагадування, що Бог не нав’язується. Він приходить, але насильно не залишається. Іноді ми, як особи чи як суспільство, самі женемо Бога, бо Його присутність загрожує нашому комфорту, нашим схемам, звичкам, нашим «стадам».
Цей євангельський уривок є для нас як обіцянка так і попередження:
Обіцянка, що жодна темрява не має останнього слова, якщо впустити Ісуса.
Попередження, що ми можемо втратити Бога, якщо дорожчими для нас залишаються інші «цінності».
Для нас, як народу, ця сцена — надзвичайно промовиста. Ми живемо в час великого конфлікту — зовнішнього і внутрішнього. Ми бачимо демонічне обличчя війни, несправедливості, корупції, агресії, зради, цинізму. Але Христос і далі говорить Своє Слово. І хоче, щоб ми не боялися пустити Його у найстрашніші місця — у «гроби» нашої душі, в «гроби» нашого суспільного буття.
Якщо ми не дозволимо Йому прийти й очистити, то залишимось наодинці зі своїми «свиньми» — зі страхами, втраченим сенсом і колективним безглуздям. А якщо впустимо — навіть за ціну втрат — тоді почнемо жити вже не у владі легіону, а у свободі Божого Царства.
«І Він увійшов до човна й переплив назад» — Ісус піде, якщо Його не хочуть. Але сьогодні — ще є час запросити Його. І сказати:
Господи, увійди в наш страх і біль, в наші зруйновані міста і цілі регіони, в наше заморене демонами суспільство… Очисти нас! Врятуй нас!
О. Іван Купар