Спільнота – це для нас
До Филип’ян послання святого апостола Павла читáння.
Флп. 236 зач.; 1, 8-14.
8. Браття, Бог мені свідок, як тужу за всіма вами любов'ю Христа Ісуса. 9. Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді, 10. щоб ви могли розсліджувати, що ліпше, і щоб ви були чисті й бездоганні в день Христа, 11. повні плодів праведности, які маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.
12. Бажаю, брати, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло радше на користь євангелія, 13. бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій преторії та й усім іншим; 14. і більшість братів, яким мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрались відваги безстрашно возвіщати слово Боже.\
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 18 зач. 5, 12-16.
12. Того часу, як Ісус був в однім з міст, з'явився чоловік, увесь у проказі. Побачивши Ісуса, упав він ниць і став його благати:
– Господи, якщо хочеш, можеш мене очистити.
13. Ісус простягнув руку, доторкнувсь до нього і каже:
– Хочу, очисться!
14. І вмить покинула його проказа. І наказав йому:
– Нікому не говори, але йди та покажись священикові і принеси дар за твоє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво.
15. Чутка про нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб його почути й вилікуватись від своїх недуг. 16. Та він відходив у місця самітні й молився.
Спільнота – це для нас.
Прокажений –« Господи, якщо ти хочеш, можеш мене зробити чистим.» (Лк.5,12)
Проказа вважалася покаранням Бога за вчинені гріхи (Втор.28,27.35)
Прокажений -це ізгой, позбавлений суспільного життя. Й Ісус на прохання прокаженого, робить дві речі, які ніхто не робить: 1- торкається прокаженого, 2- очищає словом “Хочу, очисться!”
Напевно, найцінніше, найважливіше, тут це те, що «Ісус хоче» . Чуєш? Хоче!
Тепер, що робить нас прокаженими ? Гріх. І як наслідок через гріх позбавляємося спільноти. Перше, спільноти Бога( згадаймо первородний гріх) а відтак і спільноти людей ( згадай сварку у сімї де «его» домінує). Грубе, гнівливе, образливе, без любові, слово в колективі, сімї, чи іншій формі спільноти, лише знищує єдність, а відтак позбуває нас суспільства, і так з будь яким гріхом.
Тому; а) як важливо зауважити в собі проказу, яка позбавляє нас спільноти. б) як важливо побачити виявити потребу очищення від цієї прокази. в)як важливо почути - “Хочу, очисться!”
Духу Святий веди нас до Ісуса.
о. Михайло Кіш