УВІЙТИ У «СВОЮ ПУСТИНЮ», ЩОБ ПЕРЕОСМИСЛИТИ

До Тимотея першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Тим. 284 зач.; 3, 14 – 4, 5.

14. Сину Тимотею, пишу тобі це, надіючися, що незабаром прийду до тебе. 15. Коли ж забарюся, то щоб ти знав, як слід поводитися в домі Божім, в Церкві Бога живого, яка є стовпом та основою правди. 16. Воно всім відомо, що тайна побожности велика:

Він об'явився у тілі,

був засвідчений Духом,

показався ангелам,

був проповідуваний поганам,

у нього увірували у світі,

він вознісся у славі.

1. Дух виразно каже, що за останніх часів деякі відступлять від віри і пристануть до духів обманливих і навчань бісівських; 2. зведені лицемірними брехунами з таврованою совістю, 3. вони заборонятимуть одружуватися й велітимуть стримуватися від страв, що Бог сотворив для вірних і для тих, які пізнали правду, щоб їх їсти з подякою. 4. Бо всяке Боже сотворіння добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати, 5. бо воно освячується словом Божим і молитвою.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 5 зач. 3, 1-11.

1. В той час з'явивсь Іван Христитель і проповідував у пустині Юдейській. 2. Він говорив:

Покайтесь, бо наблизилося царство небесне. 3. Це той, про якого говорив пророк Ісая, кажучи:

Голос вопіющого в пустині:

приготуйте Господню дорогу,

вирівняйте стежки його.

4. Сам же Іван мав одежу з верблюжого волосу й ремінний пояс на крижах у себе; їжа ж його була – сарана й дикий мед.

5. Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська, 6. і приймали хрищення від нього в ріці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах. 7. Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрищення до нього, він до них мовив:

– Гадюче кодло! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву? 8. Принесіть же плід, гідний покаяння, 9. і не гадайте, що можете самі собі казати: маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може збудити дітей Авраама. 10. Сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть.

11. – Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший; я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем.

УВІЙТИ У «СВОЮ ПУСТИНЮ», ЩОБ ПЕРЕОСМИСЛИТИ

«Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки Його». Йоан запрошує народ у пустиню, аби переосмислити свої стосунки з Господом. У пустині людина є сам на сам із Богом – ніщо стороннє і суєтне її не відволікає. Залишивши позаду свої суспільні обов’язки чи ролі, особа може постати перед Господом такою, якою вона є. Це місце, де вона може зрозуміти, яка вона насправді.

Саме тут, у пустині, потрібно приготувати дорогу для Господа – викинути весь непотріб зі свого серця, щоб туди міг увійти Той, хто може наповнити наше життя справжнім змістом. Тут легше зрозуміти, що головне, а що другорядне.

Кожного року перед святом Богоявлення чуємо заклик Євангелія до входу у внутрішню пустиню свого серця, щоби відкритися на Божу спасаючу благодать найбільш повною мірою. Це час особливого переосмислення наших цінностей та пріоритетів, час, коли ми перевіряємо напрям нашого життя на його відповідність із Божим Словом і запитуємо себе, які голоси керують нашим життям, хто чи що провадить нами?