Папа: література виховує серце і розум та відкриває на слухання інших

Папа Франциск звернувся з листом до кандидатів до священства, а також до душпастирів і всіх християн, щоб підкреслити «цінність читання романів і поезії на шляху особистого дозрівання», адже книги відкривають нові внутрішні простори, збагачують, допомагають дивитися життю у вічі та розуміти інших людей.

Про це повідомляє Vatican News

Хороша книга відкриває розум, стимулює серце, гартує до життя. Про це пише Папа Франциск у «Листі про роль літератури у формуванні», підписаному 17 липня 2024 р. і опублікованому 4 серпня, в день літургійного спомину святого Жана-Марі Віяннея, Небесного покровителя парафіяльних священників.

Цей лист покликаний допомогти майбутнім священникам, але також «всім душпастирям» і «кожному християнинові» зрозуміти «цінність читання романів і поезії на шляху особистого дозрівання». Святіший Отець прагне «пробудити любов до читання» і, перш за все, «запропонувати радикальну зміну ритму» в підготовці кандидатів до священства, щоб більше місця відводилося читанню літературних творів. Оскільки література може «виховувати серце і розум душпастиря» до «вільного і смиренного прояву своєї раціональності» та до «плідного визнання плюралізму людських форм вираження», вона може розширювати людську чутливість і вести до «великої духовної відкритості». Ба більше, завданням віруючих, і священиків зокрема, є «доторкнутися» до серця сучасної людини, «щоб вона зворушилася і відкрилася на звіщення Господа Ісуса», і в цьому «внесок, який може зробити література і поезія, є неперевершено цінним».

Благотворні наслідки літератури

У листі Папа Франциск насамперед наголошує на корисному впливі доброї книги, яка може бути «оазисом, що віддаляє нас від інших рішень, які не є для нас добрими», і яка в «хвилини втоми, гніву, розчарування, невдач, і коли навіть у молитві не вдається віднайти спокій душі», може допомогти нам пережити важкі моменти. Бо, можливо, прочитане «відкриє нові внутрішні простори», які допомагають нам не замикатися «в тих кількох нав'язливих ідеях», які потім «невблаганно захоплюють нас у пастку».

Як зауважує Папа, люди частіше вдавалися до читання «перед часом всюдисущості засобів інформації, соціальних мереж, мобільних телефонів та інших пристроїв». За його словами, в аудіовізуальному продукті, який може бути «повнішим», простору «для "збагачення" розповіді чи її інтерпретації зазвичай менше», в той час як читаючи книгу, «читач є набагато активнішим». Літературний твір – це «живий і завжди плідний текст». Адже трапляється, що «читаючи, читач збагачується тим, що отримує від автора», що дозволяє йому «розкрити багатство власної особистості».
Місце літератури у формуванні священників

І хоча позитивним є те, що «в деяких семінаріях намагаються протистояти одержимості екранами – і отруйними, поверхневими та насильницькими фейковими новинами – та присвятити час літературі», Папа Франциск визнає, що «на шляху підготовки до рукоположеного служіння» не має достатньо місця для літератури, яку сприймають як «другорядне вираження культури, що не є складовою частиною шляху приготування, а отже, і конкретного душпастирського досвіду майбутніх священників». «Такий підхід не є добрим», – стверджує Папа, пояснюючи, що він призводить до «серйозного інтелектуального та духовного зубожіння майбутніх священників», які таким чином позбавлені «привілейованого доступу через літературу до серця людської культури, а конкретніше – до серця людини». Адже література має справу «з тим, чого кожен з нас прагне від життя».

Сьогодні, щоб «адекватно відповісти на спрагу багатьох людей за Богом», щоб вони не намагалися «втамувати її відчужуючими пропозиціями або Ісусом Христом без плоті», віруючі та священники, звіщаючи Євангеліє, повинні докласти зусиль, щоб «всі могли зустріти Ісуса Христа, Який став тілом, став людиною, став історією». Ніколи, за словами Папи, не слід випускати з поля зору «плоть» Ісуса Христа, «що складається з пасіонарності, емоцій, почуттів, конкретних історій, рук, які торкаються і зцілюють, поглядів, які визволяють і підбадьорюють, гостинності, прощення, обурення, відваги, безстрашності: словом, з любові». З цієї причини, як підкреслює Святіший Отець, «постійне читання літератури може зробити майбутніх священників і всіх душпастирів ще більш чутливими до повної людяності» Христа, в якій «повністю проявляється Його божественність».
Позитивні наслідки читання

У листі Папа також перераховує позитивні наслідки, які, на думку вчених, випливають зі звички читати, яка сприяє збагаченню словникового запасу, розвитку різних аспектів інтелекту, стимулює уяву та креативність, дозволяє навчитися багатше висловлювати свої думки, а також «покращує здатність до концентрації уваги, зменшує рівень когнітивних порушень, заспокоює стрес і тривогу». Конкретно кажучи, читання «готує нас до розуміння, а отже, і до зустрічі з різними ситуаціями, які можуть виникнути в житті». Читаючи, «ми занурюємося в персонажів, переживання, драми, небезпеки, страхи людей, які врешті-решт подолали життєві виклики». Література служить для того, «щоб більш ефективно переживати життєвий досвід». І коли «наш звичайний погляд на світ є немовби "зменшеним" і обмеженим через тиск» різних особистих обов'язків, а навіть служіння може стати просто чимось, що треба зробити, то існує небезпека «впасти в активізм, який тривіалізує розпізнання, збіднює чутливість і спрощує складність», ми повинні навчитися «дистанціюватися від того, що є безпосереднім, сповільнитися, споглядати та слухати». І це може статися, коли ми зупинимося, щоб почитати книгу.