Бог бачить наші сльози

До Галатів послання святого апостола Павла читáння.

Гл. 200 зач.; 1, 11-19.

11. Браття, сповіщаю вам, що Євангеліє, яке я вам проповідував, не є за людською мірою; 12. бож я його не прийняв, ані навчився від людини, лише – через об’явлення Ісуса Христа.

12. Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, як я надмірно гонив Церкву Божу та руйнував її. 14. Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків.

13. Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю, зволив 16. об’явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, я негайно, ні з ким не радившись, 17. не пішов у Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, але пішов у Арабію і потім знову повернувся в Дамаск.

14. По трьох роках пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п’ятнадцять день. 19. А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 30 зач.; 7, 11-16.

11. В той час пішов Ісус у місто, що зветься Наїн, і з ним ішли його учні й сила народу. 12. Коли він наблизився до міської брами, саме виносили мертвого, єдиного сина в матері своєї, що була вдовою; і було з нею чимало людей з міста.

12. Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: «Не плач». 14. І, приступивши, доторкнувся до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: «Юначе, кажу тобі, встань!» 15. І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері.

13. Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога й говорили: «Великий пророк устав між нами», і: «Бог навідався до народу свого».

Бог бачить наші сльози

Вдова нічого не просить у Ісуса. Вона просто плаче за своїм єдиним сином. Але Христос сам бачить її біль, зупиняється і говорить: «Не плач».

Часом нам здається, що Бог не бачить нашого болю, особливо коли вже немає сил навіть просити. Але сьогодні Євангеліє показує: Христос бачить і приходить Сам. Там, де ми бачимо кінець, Він може сказати: «Встань!»

А чи довіряю я Богові те, що вже вважаю безнадійним?