Бог не буде таким, як ми хочемо

До Филип’ян послання святого апостола Павла читáння.

Флп. 243 зач.; 3, 8-19.

8. Браття, я вважаю все за втрату проти високого пізнання Христа Ісуса, Господа мого, ради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати, 9. і опинитися в ньому не з моєю праведністю, що від закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога – від віри; 10. щоб пізнати його й силу його воскресіння і участь у його муках, уподібнюючись йому у смерті, 11. аби якось осягнути воскресіння з мертвих.

9. Не те, щоб я вже осягнув мету або був уже досконалий, але намагаюся, чи не осягну її, бо й сам був осягнений Христом Ісусом. 13. Брати, я не вважаю, що осягнув уже. Одне лиш: забуваючи те, що позаду, і змагаючись до того, що попереду, 14. женусь до мети по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі.

10. Ті, отже, з нас, що досконалі, так думаймо; а коли ви про щось думаєте інакше, Бог вам і це відкриє. 16. Тільки від того, до чого ми дійшли, простуймо далі тим самим шляхом.

11. Будьте, брати, моїми послідовниками й дивіться на тих, які поводяться за зразком, що його маєте в нас. 18. Багато бо, про яких я вам часто говорив, а тепер говорю з плачем, поводяться як вороги хреста Христового. 19. Їхній кінець – погибель, їхній бог – черево, їхня слава – у їхній ганьбі, вони думають тільки про земне.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 32 зач.; 7, 31-35.

31. В той час сказав Господь: До кого мені порівняти людей цього роду? До кого вони подібні? 32. Вони подібні до дітей, що сидять на майдані й кличуть одні до одних: «Ми вам грали на сопілці, та ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, та ви не плакали».

32. Прийшов бо Йоан Христитель, що не їсть хліба й не п'є вина, і ви кажете: «Він біса має!» 34. Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п'є, і ви кажете: «Ось чоловік, що їсть і п'є, приятель митарів та грішників!» 35. І всі діти мудрости виправдали її.

Бог не буде таким, як ми хочемо

Люди не прийняли Йоана, бо він був надто суворий. Не прийняли й Ісуса, бо Він був близький до грішників. Часто і ми хочемо, щоб Бог діяв саме так, як ми собі уявляємо.

Апостол Павло вибирає іншу дорогу: залишає своє і прямує за Христом. Бо віра починається тоді, коли не Бога підлаштовуємо під себе, а самі дозволяємо Йому нас змінювати.

А чи готовий я прийняти Бога таким, яким Він мені відкривається?