Встати і піти

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кр. 168 зач.; 1, 8-11.

8. Браття, не хочемо бо, щоб ви не знали про наше горе, що спіткало нас в Азії: ми були надмірно, над силу обтяжені, так що ми не мали вже надії й жити. 9. Ба навіть самі в собі мали ми вирок смерти, щоб не покладалися на самих себе, але на Бога, який воскрешає мертвих.

9. Він визволив нас від такої смерти і визволяє; на нього ми покладаємо надію, що він ще визволятиме, 11. як і ви помагаєте молитвою за нас, щоб за дар, який нам дано заради багатьох, багато хто дякував за нас.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 20 зач.; 5, 27-32.

27. В той час Ісус побачив митаря, на ім'я Леві, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Іди за мною!» 28. І, покинувши все, той устав і пішов за ним.

28. Потім Леві справив для нього великий бенкет у своїм домі. Була там велика сила митарів та інших, що сиділи з ними до столу. 30. Фарисеї та їхні книжники нарікали на його учнів, кажучи: «Чому ви їсте й п'єте з митарями та грішниками?»

29. Ісус у відповідь сказав їм: «Не здорові потребують лікаря, а хворі. 32. Я прийшов кликати не праведних, а грішних до покаяння».

Встати і піти

Леві сидить на митниці, коли чує від Ісуса прості слова: «Іди за мною!» Христос не чекає, поки він стане кращим чи виправить своє минуле. Він кличе його саме там, де він є.

Апостол Павло говорить, що навчився покладатися не на себе, а на Бога. Можливо, і наше навернення починається тоді, коли перестаємо надіятися тільки на власні сили і довіряємо Христові.

А що мені сьогодні потрібно залишити, щоб встати і піти за Ним?