Дві спільноти
До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
1 Кор. 164 зач.; 15, 58 – 16, 3
58. Браття, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчас та знайте, що труд ваш у Господі не марний.
1. Щождо збірки на святих, робіть і ви так, як я був наказав Церквам галатським. 2. Першого дня тижня кожний з вас хай відкладає в себе, збираючи, що може заощадити, щоб не робити збірок тоді, коли я прийду. 3. А коли прийду, пошлю тих, що ви вважатимете, з листами, щоб вони віднесли ваш дар у Єрусалим
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 19 зач. 5, 17-26.
17. Одного разу, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та законовчителі, що прийшли були з усіх сіл Галилеї та Юдеї, і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти.
18. Аж ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали, як би його внести й покласти перед ним. 19. Не найшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп'яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса. 20. Бачачи їхню віру, Ісус мовив:
– Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!
21. Книжники та фарисеї почали міркувати: «Хто це, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?» 22. Ісус, знаючи думки їхні, відповів їм:
– Чому так думаєте в серцях ваших? 23. Що легше – сказати: відпускаються тобі гріхи твої; чи сказати: встань і ходи? 24. Та щоб ви знали, що Син чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – мовив розслабленому, – кажу тобі: встань, візьми твоє ліжко і йди додому.
25. І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога. 26. Всі, дивуючись, остовпіли й прославляли Бога, і, повні страху, казали:
– Сьогодні бачили ми дивні речі.
Дві спільноти
Сьогодні чуємо про дві спільноти навколо Ісуса.
Першу єв. Лука називає «натовп», серед яких є книжники і фарисеї, які в думках нарікають, звинувачують. Друга спільнота названа як «спільнота віруючих»
Це саме можемо зустріти й сьогодні. Можемо зустріти «натовп», а в натовпі завжди знайдуться люди яким все щось не так; церква неправильна, священики не такі, парафіяни не ті, і т.д. І зазвичай такі люди є радше перешкодою, щоб дійти до Ісуса. А можемо зустріти спільноту тих, яких віру можна бачити. Зазвичай, на перший погляд це дивні люди ( розбирати стелю серед проповіді, ну це дивно, погодьтеся) , але це показує що вони не звертають увагу на перешкоди, щоб дійти до Ісуса.
Ісус бачить твої думки, але і бачить твою віру.
До якої спільноти належиш ти?
Духу Святий веди нас на дорозі віри.
О. Михайло Кіш