Постійність духовного життя.
До Солунян першого послання святого апостола Павла читáння.
1 Сол. 266 зач. 2,14-19.
14. Браття, ви почали наслідувати Божі Церкви, що в Юдеї у Христі Ісусі; бо і ви терпіли те саме від ваших земляків, що вони від юдеїв,
15. Які і Господа Ісуса вбили, і пророків, і нас переслідували, і Богові не угодні, і противні усім людям.
16. Вони забороняють нам до поган говорити, щоб ті спаслися, і повсякчас доповнюють міру своїх провин. Але гнів Божий настиг їх нарешті.
17. Ми ж, брати, позбавлені вас на короткий час лицем, не серцем, старалися чимскорше побачити ваше лице, така наша туга за вами.
18. Тому хотіли прийти до вас, я, Павло, раз і вдруге, та сатана перешкодив нам. 19. Яка бо наша надія, або радість, або вінець слави, як не ви, перед Господом нашим Ісусом, у день його приходу?
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 58 зач. 11, 23-26.
Сказав Господь:
23. Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає.
24. Коли дух нечистий вийде з чоловіка, блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, і, не найшовши, каже:
25. Вернуся в дім свій, звідкіль я вийшов. І прибувши, находить його заметеним, прибраним.
26. Тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка стає гірше, ніж перше.
Постійність духовного життя.
Людина створена Богом і вона у своєму житті Бога потребує. Але через зранення людської природи гріхом, вона може не відчувати цієї потреби і спрагу Господа замінювати іншими речами, часом грішними, що руйнують її.
Однак, коли людина переживає складні обставини у житті, це часто спонукає навіть невіруючих шукати та триматися за Бога, як останню надію. В цей час людина зранена своєю бідою, бувши навіть далекою від Бога може знайти Його і плекати дуже гарячі відносини, а Господь, який у такий спосіб знаходить загублену вівцю, радо її приймає і дає відчути їй свої обійми. Поволі, в цих Божих обіймах людина виходить із своїх проблем і може статися так, що вона знову повертається на життєвий шлях, який немає нічого спільного з Господом. Ось від таких користолюбних маркетингових відносин застерігає нас сьогоднішнє Євангеліє, пропонуючи нам стосунки, в основу яких покладена не власна вигода, а стосунки, фундаментом яких є любов, що зростає у безконечну вічність.
о. Олександр Петах