07 Лип 2024

ПІДГОТОВКА ДО ХІРОТОНІЇ 22 / 30

ДИКИРІЙ та ТРИКИРІЙ

Візантійські архієрейські свічки для благословення, відомі як дикирій та трикирій, з грецької, відповідно, — «двосвічник» та «трисвічник» — богослужбові предмети, якими архієрей (патріарх, митрополит, архієпископ чи єпископ) благословляє вірних під час Божественної Літургії та інших служб. Дві свічки дикирія символізують дві природи у Ісусі Христі – Божественну та людську, а три свічки трикирія – Пресвяту Трійцю — Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого. 

ПОХОДЖНННЯ В ІМПЕРСЬКОМУ ЦЕРЕМОНІАЛІ

Сучасні дві архієрейські свічки для благословення виконують функції деяких різноманітних свічок, які ми зустрічаємо у свідченнях про візантійську імперську церемонію, що відбиває їхнє історичне походження. Свічники, що носяться перед імператорами, які існують серед імператорських інсигній з часів Римської імперії, рясно засвідчені як в імператорських, так і в архієрейських процесіях у Візантії: Книга про церемонії Х століття згадує процесійні свічки (τὰ μανουάλια τῆς λιτῆς / τὰλιτανίκια κηρία), що носяться, коли імператор брав участь у звичайних Літургіях. Імператорський церемоніал також містив свічки для вираження благоговіння або молитви (κηρία τῆςπροσευχῆς): перед привітанням патріарха на початку як звичайної, так і незвичайної Літургії, суверен запалював свічки, потім молився і вклонявся Хресту і Євангелію. Коли імператор їх благословляє, народ вигукує "Ἅγιος, Ἅγιος, Ἅγιος, Ἅγιος". Потім імператорські співаки виголошують: "Πολλά, πολλά, πολλά", і народ відповідає: "Πολλά ἔτη εἰς πολλά". Хоча цитований текст і не згадує свічок, разюча схожість між імператорською церемонією та архієрейським благословенням людей на три боки в сучасній Архієрейській службі очевидна.

РАННІ ЛІТУРГІЙНІ СВІДОЦТВА

Записи, що стосуються "потрійних свічників", нерідкі у візантійській літературі раннього періоду, як стверджує Джакоб, наприклад, запис св. Теодора Студита (†826) "У світильники",  що стосується потрійних свічників. Але вони нічого не кажуть нам про те, чи використовували і як використовували ці свічки в архієрейському богослужінні. Найраніше літургійне свідоцтво про архієрейські потрійні свічники різних типів - Типікон Великої Церкви Х століття, в якому патріарха супроводжують або трьома "μανουάλια" (свічниками), або тільки "μανουά-λια" без згадки їхнього числа, під час входу до Св. Софії, але не згадано архієрейського благословення чого-небудь цими тільки лише процесійними свічками. Ба більше, "три мануаліа" належало, очевидно, до роздільних свічників, можливо, не таких, як процесійний "хрест, дві свічки та один світильник", який носили перед єрусалимським патріархом у обряді Х століття Codex Jerusalem Stavrou 43 (1122). Цитоване свідоцтво до того ж засвідчує про символізм "трьох свічок" трикирію, хоч і не про його сучасну форму. Найраніший з відомих нам архієрейських чинів, у якому б згадувалось благословення свічками, - Діяння Апостолів кінця ХІ століття Dresden 104 (бл. 1080), в якому патріарх входить до Великого Баптистерія Св. Софії під час чину Хрещення і благословляє свічками після завершення кадіння.

У чині ХІ століття арабського Архієрейського Чиновника, редагованого Бахою,  ієрарх виразно благословляє святиню "трьома свічками" на три боки після малого входу, але благословляє людей після сходження на престол перед читанням Апостола не свічками, а хрестом. Звідси "запам'ятовування" або "благословення" святинь свічками в цитованих джерелах ХІ-ХІІ століть може бути класифіковано як благоговіння або моління, як переважно спрямоване на святині... 

ДИКИРІЙ і ТРИКИРІЙ ЯК ПАРА

Хоча і дикирій, і трикирій обидва застосовують у грецьких Архієрейських Чинопослідовниках XIV-XV століть, ієрарх уживає їх роздільно, а не разом, як у відомих випадках у сучасності. Архієрейський діатаксис Геміста (1386), св. Андрія Скитського (XV ст.) та архієрейський чин, описаний св. Симеоном Солунським (+1429), містять у собі ієрарське благословення Євангелія дикирієм після малого входу, а потім трикирієм. У Геміста після малого входу єпископ благословляє Євангеліє дикирієм, а трикирієм він знову благословляє Євангеліє під час співу Трисвятого. В Архієрейському Чиновнику св. Андрія Скитського ієрарх благословляє вівтар дикірієм після малого входу, потім під час Трисвятого він благословляє Євангеліє трикирієм. Св. Симеон Солунський також говорить про єпископське благословення Євангелія дикирієм після малого входу, потім трикирієм під час співу "Слава Отцю..." на Трисвятому. Симеон також згадує, що єпископ молиться "щоб були повернуті, як живий виноград" (ὡς ἀς ἀμπελον ζῶσαν), що, імовірно, відноситься до молитви винограду, але все-таки не зрозуміло, коли єпископ читає це. Св. Симеон чітко говорить про символічний сенс числа свічок у дикирії та трикирії, зауважуючи, що ієрарх "запечатує" Євангеліє - спершу, дикирієм, потім трикирієм, "бо Трійця має три Особи й одну сутність. І Євангеліє засяюється світлом знання про подвійну природу втілення Єдиного від Трійці, як світло у світі".

На фото дикирій та трикирій єпископа Андрея Бачинського, які подарувала імператриця Марія Терезія.