Слово дня

Ми часто хочемо, щоб Бог щось змінив у нашому житті: дав мир, вирішив проблему, допоміг у труднощах, змінив людей біля нас. Але сьогодні Ісус говорить про молоде вино, яке не можна вливати у старі бурдюки. Бо Бог не приходить тільки для того, щоб трохи «полатати» наше старе життя. Він приходить, щоб зробити його новим.

Апостол Павло переживає кайдани, але навіть у них бачить можливість для Євангелія. Те, що мало його зупинити, стає нагодою для проповіді Христа. Бо коли людина дозволяє Богові перемінити своє серце, тоді навіть труднощі починає бачити по-іншому.

Може, ми просимо в Бога «нового вина», але хочемо залишитися старими бурдюками? Христос завжди приносить щось нове. Питання лише одне: чи готовий я дозволити Йому змінити мене?

Прокажений –« Господи, якщо ти хочеш, можеш мене зробити чистим.» (Лк.5,12)

Проказа вважалася покаранням Бога за вчинені гріхи (Втор.28,27.35) 

Прокажений -це  ізгой, позбавлений суспільного життя. Й Ісус на прохання прокаженого, робить дві речі, які ніхто не робить: 1- торкається прокаженого, 2- очищає словом “Хочу, очисться!”

Напевно, найцінніше, найважливіше, тут це те, що  «Ісус хоче» . Чуєш? Хоче! 

Тепер, що робить нас прокаженими ?  Гріх. І як наслідок через гріх позбавляємося спільноти. Перше, спільноти Бога( згадаймо первородний гріх) а відтак і спільноти людей ( згадай сварку у сімї де «его» домінує).  Грубе, гнівливе, образливе, без любові, слово в колективі, сімї, чи іншій формі спільноти, лише знищує єдність, а відтак позбуває нас суспільства, і так з будь яким гріхом. 

Тому; а) як важливо зауважити в собі проказу, яка позбавляє нас спільноти. б) як важливо побачити виявити потребу очищення від цієї прокази. в)як важливо почути -  “Хочу, очисться!”

Духу Святий веди нас до Ісуса.

Чи хотів би ти, щоб у твоєму житті вдбулося чуду ? Хоч воно і відбувається, але, напевно, хотів би більше. Хотів би Ісуса який зцілює конкретно, родича, друга , знайомого, тещу, і т.д.  Адже постійно маємо таку потребу.  І такий Ісус пригодився б  навіть для невіруючих.

І справді Ісус це робить- зцілює.  Але коли він відповідає на бажання людей із сьогоднішнього уривку євангелія, на бажання затримати(привласнити) Його для себе, Ісус відповідає: “Я маю й іншим містам звіщати Добру Новину про Царство Боже, бо я на це посланий.” І цікаво , тут нема обіцянки чуда, тобто, зцілень, але є обіцянка більшого – «Добра новина», Його любові, Царства Божого, а воно є між нами,  «Якже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм: “Царство Боже прийде непомітно; ані не скажуть: Ось воно тут! - або: Он там! - бо Царство Боже є між вами.”»Лк.17,20-21

Духу Святий, види нас до бажання більшого…

В сьогоднішньому Євангелії, бачимо, як Петро рибалив цілу ніч і нічого не впіймав. Але важливим моментом є саме те, що на слово Ісуса, Петро закидує сіті і ловить рибу. 

Довіра ось що керувало Петром, він довіряв. Довіряв настільки що не боявся піти на глибінь і закинути сіті. Господь сьогодні запрошує тебе до довіри, не бійся довіряй і виплинь на глибінь.

о. Віктор Бурлака 

Сьогодні Христос в євангелії звертається до своїх земляків дуже конкретно. Він пригадує вдовицю з Сарепти, чи сирійця Наамана, і цим показує, що Господь не дивиться на обличчя, чи то на рід, але для нього важливе серце людини. Господь є милосердя і любов, Він сьогодні хоче теж прийти до кожного з нас, і дарувати нам цю любов. Занурмося в свої серця, і погляньмо чи не обмежуємо ми Бога своїми упередженнями!? Подібно до земляків Ісуса Христа.

о. Віктор Бурлака

Перша і важлива річ, яку сьогодні Христос хоче показати нам диявол реальний. І він справді, як пише апостол Петро "... ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти." Але Христос переможець, і Він залишає нам шлях, йдучи яким ми можемо протистояти спокусам диявола. Це слово Боже. Ісус Христос не вступає в полеміку з демоном, але на всі його провокації відповідає словами з Святого Письма. Тому не лякаймося, але заглиблені в Слово Боже, протиставляймося спокусам демона.

о. Віктор Бурлака 

Господь сьогодні через проповідь апостола Павла запрошує нас до благодарення. З грецької слово Євхаристія означає благодарення, отже "дякуйте за все завжди Богові й Отцеві..." Це заклик проживати Євхаристію 24/7, не тільки в часі Божественної літургії, але кожної миті перетворити все наше життя на одну велику Євхаристію, тобто подяку. Отже дякуймо насправді за все! 

О. Віктор Бурлака

Як багато в сьогоднішньому світі можна почути зла, ненависті, прокльонів. 

"...Та не так хай буде між вами." Каже Ісус Христос в Євангелії від Івана.

Апостол Павло в сьогоднішньому посланні запрошує нас бути тими хто дійсно зустрів Христа. Бо лише людина, яка пізнала правдиву любов здатна покинути старе життя, і переобразитися. Господь сьогодні промовляє конкретно до тебе, що ти є Його любим сином/дочкою, яку Він вподобав.

О. Віктор Бурлака 

Христос сьогодні запрошує нас через Євангеліє, зректися себе. 

Часто ми можемо розуміти ці слова, як заклик до покори, а така покора часто отримує титул "псевдо" через наш егоїзм. Натомість зректися себе означає можливість поставити добро ближнього вище свого власного добра, а це потребує зрілості, духовної і ментальної. 

Тому в сьогоднішньому євангелії Христос запрошує нас до серйозних відносин з Ним, до зрілості. Власне до любові. 

О. Віктор Бурлака 

Коли читаємо сторінки Старого Завіту і розуміємо, що ті які найбільше знали про Бога і бачило його втручання в історії спасіння і нібито жили для Нього, зустрівшись із ним виявились нездатними Його прийняти. Ця проблема, нажаль, стосується не тільки ізраїльського народу.
У сучасному світі ми  також маємо схожу затверділість у стереотипах чи мисленнях , нездатність сприймати просто й адекватно, а відповідно слухати та виконувати накази, функції провідників спільноти. Нажаль, і сьогодні можемо спостерігати за міжконфесійними суперечками, або коли під певними християнськими гаслами, криються тоталітарні, політичні ідеї, просування гендерної ідеології і т. д. і це все впливає на морально – здоровий глузд простого люду. Через такі виклики людство є засліплене і не бачить справжнього Бога і провідника.
Якщо сьогоднішня Церква житиме дарами мудрості, щирості та чуйності у різних життєвих обставинах та викликах сьогодення то це буде велике свідчення для світу. Непорозумінь, конфліктів та розчарувань може стати набагато менше, тому, що вся життєва сила та енергія будуть скеровані саме в напрямку виконання волі Отця Небесного .
Просімо Духа Святого щоб дав нам ці дари аби відкинути все непотрібне і шукати присутності Ісуса та слухати Його слово.

“І відповіли Ісусові: Не знаємо. Ісус же відказав їм: То і я вам не скажу, якою владою Я це роблю”.
Як бачимо у своїх питаннях книжники та старші народу не були щирими з Ісусом бо ціллю для них було зберегти свій статус  у народі та залишитись при власних інтересах. Не щирість або фальшивість у відносинах із Богом  не дають відповідей на важливі питання.  І навпаки коли ми  щирі то це відкриває для нас і перед нами нове розуміння та сприйняття про Бога, ближнього та навколишнього світу.
Один монах, бібліст Проспер Грех у своїй книзі “Контури духовності Нового Завіту” дає цікаве визначення, що таке духовність: “Духовність – це абсолютна відповідь віри християнина, що виявляється любов’ю, яку оживляє Святий Дух, на Боже самовиявлення у Христі”. Тобто, міра та глибина нашої духовності є відповідю нашої віри на Божий дар спасіння в його сині. Від цього розуміння залежить наша відкритість на Бога і на план його спасіння щодо нас. Господь який має повноту влади втручається в наше життя щоб відкрити нам нашу роль і показати місце в Його грандіозних задумах
Кожен день який я проживаю – це особливий дар, який можна, як талант використати або змарнувати. Використовуймо, щоб як найкраще пізнати Живого Бога який хоче вести мене дорогою мого життя щоб не бути зіпсованим світом і замкнутим  у власному егоїзмі.