Господь шукає тебе
До Тимотея першого послання святого апостола Павла читáння.
1 Тим. 281 зач.; 1, 18-20; 2, 8-15.
18. Сину, Тимотею, цей наказ даю тобі згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою, 19. маючи віру й добру совість, яку деякі відкинули й відпали від віри; 20. між ними Іменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити.
8. Хочу, отже, щоб чоловіки молилися на всякому місці, здіймаючи до неба чисті руки, без гніву й суперечки.
9. Так само й жінки, в убранні пристойнім, хай себе прикрашають соромливістю і скромністю, не заплітуванням волосся, не золотом чи перлами, чи шатами дорогоцінними, 10. але добрими ділами, як личить жінкам, що посвятили себе побожності. 11. Жінка нехай учиться мовчки, в повній покорі. 12. Навчати жінці не дозволяю, та й коверзувати чоловіком; але бути мовчазною. 13. Адам бо спершу був сотворений, а Єва потім. 14. І Адам не був зведений, жінка ж, зведена, провинилась. 15. Однак вона спасеться, родячи дітей, якщо пробуватиме у вірі, любові та святості зо скромністю.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 78 зач. 15, 1-10.
1. Одного разу горнулись до Ісуса всі митарі і грішники, щоб його почути. 2. Фарисеї з книжниками нарікали:
– Цей грішників приймає і їсть разом з ними.
3. Тоді Ісус сказав до них цю притчу:
4. – Хто з вас, маючи сотню овець і загубивши одну з них, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустині та не піде шукати загубленої, поки її не найде? 5. І найшовши, він, радіючи, кладе її собі на плечі 6. і, вернувшися додому скликає друзів та сусідів і до них каже: радійте зо мною, бо я найшов вівцю, що була загубилась. 7. Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, яким не треба покаяння.
8. Або яка жінка, маючи десять драхм і загубивши одну, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не найде? 9. І найшовши, вона скликає подруг і сусідок і їм каже:
– Радійте зо мною, бо я найшла драхму, що була загубила.
10. Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.
Господь шукає тебе
" Отак, кажу вам, що на небі буде більша радісь над одним грішником що кається, як над дев'яносто дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння (Лк. 15. 7)".
Неодноразово ми, християни, люди з вірою в Єдиного Бога Отця, необачно або з гордості, можемо відкинути слабких у вірі або людей, що згрішили.
Натомість Ісус, заходить в будинки, приходить на поля, на роздоріжжя, опускається в найнепроглядніші місця нашого існування, щоб віднайти загублену цінність - Душу грішника.
Віднаходить тих, що заблукали і радіє великою радістю, що віднайшов втрачених. "Цей грішників приймає і їсть разом з ними (Лк. 15.2)".
Осудження, відкинення, погорда, байдужість не є єфективним методом до навернення або віднайдення грішників. Навпаки, ми самі дозволяємо гріху, відводити нас від Бога, і блукати.
Натомість пригорнути з батьківською любов'ю, допомогти підвестися з упадку, відшукати заблуканих і привести до Церкви - це стати чоловіком, що знайшов загублену вівцю, це стати жінкою, що знайшла загублену драхму, це стати тими, що радіють з навернення навіть одного грішника.
Місія нас, як християн - це допомагати Богу знаходити тимчасово втрачених, бо і ми неодноразово губимося і Бог нас знаходить і радіє за нашу навернену душу.
" Ви бо колись були темрявою, тепер же - світлом у Господі, поводьтеся як діти світла( Еф 5.8)". Амінь.
О. Віктор Мица