Кожен, хто слухає мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 85 зач.; 3, 28 – 4, 3.

28. Браття, ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону. 29. Хіба Бог – тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган, 30. бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру. 31. То значить, отже, що ми вірою касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.
1. Що. отже, скажемо, найшов Авраам, наш праотець, по тілу? 2. Бо коли Авраам оправдався ділами, він має похвалу, але не перед Богом. 3. Що бо говорить Писання? Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 24 зач. 7, 24 – 8, 4.

24. Сказав Господь: Кожен, хто слухає оці слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, що збудував свій дім на скелі. 25. Полилася злива, розлились потоки, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі.
26. А кожний, хто слухає оці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. 27. Полилась злива, розлились потоки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика.
28. І як Ісус скінчив ці слова, народ не міг надивуватись його навчанню, 29. бо він навчав їх як повновладний, а не як їхні книжники.
1. Коли ж Ісус зійшов з гори, за ним ішла слідом сила народу. 2. І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовив:
– Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
3. Ісус простягнув руку й доторкнувся до нього, кажучи:
– Хочу, очисться!
І він негайно ж очистився від прокази. 4. Ісус промовив до нього:
– Гляди, не кажи нікому; іди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.

Кожен, хто слухає мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі

 Сьогоднішнє слово хоче говорити нам про нашу невпевненість, яка походить з того, на що я спираюсь у своєму житті. Тому що є речі, на які, спираючись, я завжди буду відчувати себе не до кінця насиченим. Це стосується тих базових потреб, які присутні з нами від нашого народження: бути ситим, не мати спраги, бути одітим. І якщо то в моєму серці панує егоїзм і страх бути залишеним, то ці потреби можуть масштабуватися і закривати очі на те, що мені потрібно насправді, щоб проживати своє життя в спокої і довір’ї.

І Христос цим словом хоче давати нове життя. Життя, яке не має того страху бути залишеним. Нове сьогодні, в якому я довіряю Божому провидінню у моєму житті. Це не означає, що зникнуть проблеми, що все завжди буде добре, що кожного дня буду мати що їсти і пити. Але те, що Бог є той люблячий отець, який не залишає своїх синів і дочок. І те, що стається кожного дня, є тим, через що Отець кожного з нас веде до неба.

о.Ігор Секмар