Оце я посилаю вас як овець серед вовків
До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 96 зач.; 8, 2-13.
2. Браття, закон духа, життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти. 3. Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі, 4. щоб оправдання закону здійснилося на нас, що ходимо не за тілом, а за духом. 5. Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом – про духовне. 6. Бо думка тіла – смерть, а думка духа – життя й мир; 7. тому то думка тіла ворожа Богові, бо не кориться законові Божому, та й не може. 8. Тілесні не можуть подобатись Богові.
9. Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хто Духа Христа не має, той йому не належить. 10. Але як Христос у вас, то тіло мертве гріхом, дух же живий праведністю. 11. І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас. 12. Тому, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити. 13. Бо коли живете за тілом, помрете; якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 36 зач. 10, 16-22.
Сказав Господь своїм учням:
16. Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки.
17. Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах. 18. Волочитимуть вас і до правителів, і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами. 19. І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити; вам буде дано на той час, що масте говорити; 20. не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме.
21. Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати. 22. Вас ненавидітимуть усі за моє ім'я, але хто витримає до кінця, той спасеться.
«Оце я посилаю вас як овець серед вовків»
Кожного разу коли беремо участь у Літургії ми стаємо учасниками Божого таїнства перемоги любові над злом. І знаєте, що євхаристія,яку ми приймаємо, не є якимось дійством яке відбулося в церкві, а поза дверима церкви зовсім інше життя. Але ми їмо тіло і кров Христову, щоб проживати своє життя євхаристійно, тобто для того, хто є біля мене кожного дня. Як каже учитель церкви Іван Кавасила, що навіть у батьків і дітей є різна кров, але приймаючи тіло і кров Ісуса Христа ми всі стаємо однокровними з ним.
І сьогодні чуємо слово яке запрошує нас бути вівцями серед вовків. Вівця для іраїльтянина в ті часи була твариною яка забезпечувала життя бо під час життя давала найголовніші речі: їжу і одяг. І навіть помираючи ставала їжею і одягом. Ця вівця є образом Ісуса який вмираючи дарує життя для нас.
Через участь в євхаристії ми стаємо вівцями, які не мають страху перед вовками, але знають що віддаючи себе не втрачають, але дарують життя для іншого.
о. Ігор Секмар