Самотність як ознака праведного життя християнина.

З книги Буття читання 

книга Буття 7:1-5

"Господь сказав до Ноя: "Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, бо тебе одного з цього роду побачив я праведним передо мною. Зо всякої чистої скотини візьмеш по семеро до себе, самців і самиць, а з нечистої скотини по парі, самця й самицю. З птаства піднебесного теж по семеро, самців і самиць, щоб зберегти живим насіння по всій землі. Ще бо сім днів, і я пошлю дощ на землю, сорок днів і сорок ночей, і вигублю з лиця землі всі сотворіння, що їх я створив. І зробив Ной усе, як велів йому Господь." 

Самотність як ознака праведного життя християнина.

Побутує думка, що йти проти течії це безглуздо. Однак у християнському житті самотність неодноразово свідчить про правильність поводження. Коли навколо тебе не знайдеться жодного праведного, ти все ж повинен продовжувати бути вірним Христовим заповідям.

Ной слухав Божі слова і виконував їх бездоганно. Це породжувало насмішки зі сторони інших людей. Але він зумів переконати своїх домашніх слідувати за ним. Він знав, що Господь не зрадить свого заповіту.

Ти, Господи, захорониш нас і збережеш нас від роду цього і повік (Пс. 11,8). 

Християнська сім’я це джерело радості. Ніщо так не тішить людське серце як взаємна любов подругів та дітвора, що наповнює рідний дім.

Убогість сучасної людини пов’язана із втратою спілкування у колі рідних.

Щастя не купити в супермаркеті. Воно не коштує дорого і його не замінить найновіша техніка. Людське серце живе поки любить. А хто любить Бога, той на сторожі життя.