Зустріч Бога і людини
До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 80 зач.; 1, 18-27.
Браття, гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду держать у несправедливості; тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив. Невидиме бо його, від початку .сотворення світу, роздумуванням над творами, стає видимим: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання. Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували йому, але осуєтились у своїх мізкуваннях, затьмилось їх нерозумне серце. Називаючи себе мудрими, стали дурними і перемінили славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, чотироногих і гадів.
Тому й видав їх Бог на поталу похотей їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою. Вони замінили Божу правду на неправду і воздавали честь, і служили творінню, замість Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь. Тому то видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні зносини на протиприродні; так само і чоловіки, лишивши природні зносини з жінкою, запалали своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 12 зач. 5, 20-26.
Сказав Господь своїм учням: коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарисеїв, не ввійдете в царство небесне.
Ви чули, що було сказано стародавнім: не вбивай; і коли хто уб'є, той підпаде під суд. А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде під суд. Хто ж скаже братові: нікчема! – той підпаде під верховний суд. А хто скаже: дурень! – той впаде у вогонь пекельний. Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе, зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій. Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не видав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю. Істинно кажу тобі: не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага.
"Сказав Господь своїм учням: коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарисеїв, не ввійдете в царство небесне"
Проблема Фарисеїв була і є в тому, що вони намагаючись бути досконалими виконавцями "правил про Бога", не знали справжнього Бога. Метою їхнього життя було чітко виконати закон не дивлячись ні на що. Для Бога найважливіше це людина, та зустріч з нею. Для того Він творить цей світ та людину. Споглядаючи все творіння, ми захоплюємося Ним. А у Фарисеїв Бог тебе благословляв, лише коли ти все робив чітко і правильно. Якщо грішиш - Бог тебе карає. Ісус показує щось зовсім інше, можливість пізнати Його як Люблячого та Милосердного.