Справжнє життя: служіння без показовості
До Римлян послання святого апостола Павла читання
Рм 14, 19-23.
19 Дбаймо, отже, запопадливо про те, що веде до миру та до взаємного збудування.
20 Не руйнуй ради їжі Божого діла. Все чисте, та лихо чоловікові, що їсть, учиняючи спокусу.
21 Добре не їсти м'яса і вина не пити, ані того, через що твій брат спотикнувся б.
22 Ту віру, що ти маєш, тримай її про себе перед Богом. Щасливий той, хто не має викидів сумління в тому, що задумує робити.
23 А хто вагається, той, коли їсть, уже засуджений, бо не робить в добрій вірі; все бо, що не з віри, - гріх.
Від Матея святого Євангелія читання
1 “Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі.
2 Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.
3 Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права:
4 щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.
5 А коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, що люблять навидноті молитися по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.
6 Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.
7 А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані.
8 Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в нього.
9 Тож моліться так: Отче наш, що єси на небі! Нехай святиться твоє ім'я.
10 Хай прийде твоє царство, нехай буде воля твоя як на небі, так і на землі.
11 Хліб наш щоденний дай нам нині.
12 Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим,
13 Не введи нас у спокусу, і але визволь нас від злого.Справжнє життя: служіння без показовості
Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі». Бог обдаровує нас усім постійно, бо така Його природа. І тому Ісус спонукає Своїх учнів до природних взаємин з людьми і Богом. Господь не хоче, щоб ми імітували стосунки ані з Ним, ані з нашими ближніми. Він прагне, щоб ми жили життям у повноті, без жалів і нарікань, радісно, у терпеливості, а також у служінні, вірі, надії, любові та прославі Бога усім, що ми робимо. Св. Павло заохочує: «Чи ви, отже, їсте, чи п’єте, чи що-небудь робите, усе робіть на славу Божу!» (1 Кор 10:31).У Євангелії від Йоана Ісус каже: «Я прийшов, щоб мали життя – щоб достоту мали» (Йо 10:10). Ми живемо справжнім життям тоді, коли служимо іншим, бо так ми наслідуємо Бога, на образ і подобу якого ми сотворені. Ісус, ставши людиною, показав, як Бог поводиться, і що означає жити життям, гідним людини. Слова у Мк 10:45 містять водночас і приклад, і настанову, як бути справжньою людиною: «Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб Йому служити, лише щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».
Натомість усяка штучність, показовість, пафос і тріумфалізм є нічим іншим, як редукцією особистості, віддаленням особи від себе самої. Бог хоче для нас більшого, тобто справжнього – такого, яке, збудувавши нас, від нас не забереться. Тому Ісус просить прислухатися до здорового глузду, остерігатися, бути уважними .
Ісусе, дякую Тобі за приклад справжнього життя у ставленні до Бога та моїх братів і сестер.
о. Вачиль Козак