Сяяти серед темряви
До Филип’ян послання святого апостола Павла читáння.
Флп. 241 зач.; 2, 12-16.
Браття, як ви завжди були слухняні, не тільки в моїй присутності, але багато більше тепер, коли мене нема, працюйте над спасінням вашим у страсі та тремтінні. 13. Бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.
Усе робіть без нарікання і мудрування, 15. щоб ви були бездоганні та щирі, діти Божі непорочні серед лукавого й розбещеного роду, в якому ви сяєте, неначе світила у світі, 16. додержуючи слово життя мені на похвалу в день Христа, що я біг не даремно і трудився не даремно.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 25 зач.; 6, 24-30.
В той час сказав Ісус: Горе вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу. 25. Горе вам, ситим нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й плакати.
Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо батьки їхні поводилися з лжепророками.
А вам, що слухаєте, кажу: любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, що вас ненавидять, 28. благословляйте тих, що вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають. 29. Хто тебе б'є в одну щоку, підстав йому й другу; хто бере в тебе верхню одежу, не борони й нижньої. 30. Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.
Сяяти серед темряви
Христос говорить речі, які важко прийняти: любити ворогів, благословляти тих, хто проклинає, молитися за тих, хто кривдить. Але саме так християнин стає іншим від світу.
Апостол Павло каже, що ми маємо сяяти «неначе світила у світі». Іноді найбільше світло — це не відповісти злом на зло, а залишитися людиною любові.
А чи видно світло Христа у моїй поведінці з тими, кого мені важко любити?