Упередження – сліпота серця

Соборного послання Якового читáння.

Як. 57 зач.; 5, 10-20.

10. Браття, візьміть за приклад страждання й довготерпіння пророків, що говорили іменем Господнім. 11. Глядіть: ми називаємо блаженними тих, що зносять страждання. Ви чули про страждання Іова і знаєте, який кінець мав він від Господа: Господь бо повний жалю і милосердя. 12. А перш за все, брати мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні якою іншою клятвою. Хай ваше «так» буде «так» і ваше «ні» – «ні», щоб вам під суд не впасти. 13. Страждає хто між вами? Хай молиться. Радіє хто? Хай псалми співає. 14. Нездужає хто між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони моляться над ним, помазавши його єлеєм в ім'я Господнє. 15. Молитва віри спасе недужого, і Господь його підійме; і як він вчинив гріхи, вони йому простяться. 16. Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші і моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу. 17. Ілля був чоловік такий самий, як ми; він став молитися, щоб дощу не було, і не було на землі дощу три роки та шість місяців. 18. Потім він знову став молитися, і небо дало дощ, і земля вродила плід свій. 19. Мої брати, коли хто з вас відступить від правди і коли хто його наверне, 20. хай знає, що той, хто навернув грішника з хибної його дороги, спасе його дущу від смерти і силу гріхів покриє.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 14 зач. 4, 22-30.

22. Того часу дивувалися люди словам ласки, що виходили з уст Ісусових, і говорили: – Чи він не син Йосифа? 23. Він сказав їм: – Ви, певно, скажете мені цю приповідку: лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут у твоїй батьківщині. 24. І він додав: – Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають у його батьківщині. 25. Та я вам кажу по правді: багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як зачинилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю; 26. однак ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в Сидон-краю, до вдови жінки. 27. Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана. 28. Почувши це, всі в синагозі сповнилися люттю 29. і, вставши, вигнали його геть за місто і вивели на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу. 30. Та він, пройшовши серед них, пішов далі.

Упереження – сліпота серця

Проживаючи життя ми схильні формувати якісь установки, якісь своєрідні «правила життя», за якими всі мають жити. Уривок сьогоднішнього Євангеліє показує нам, що через такі упередження, «правила», земляки Ісуса не побачили в Ньому месію, Спасителя світу. Закон, який вони сформували в своєму серці не дав можливості відчути що перед ними Бог. Так само ми, через такі упередження і своєрідні «правила» часто не помічаємо Ісуса в нашій буденності, в наших ближніх, і виганяємо його з нашого життя. Просім Господа сили, щоб ми пізнавали його через різні ситуації та в наших ближніх.

о. Станіслав Федак