Важливість бути на самоті з нашим Спасителем.
До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.
2 Кор. 196 зач.; 12, 20 - 13, 2.
20. Браття, боюся, що коли прийду, не застану вас такими, як хочу, та що ви не застанете мене таким, яким би хотіли; щоб не було між вами суперечок, заздрощів, гніву, сварок, обмов, нашептів, зарозумілости, безладдя, 21. щоб, коли знову прийду, мій Бог задля вас не принизив мене і щоб я не оплакував тих багатьох, які передніше згрішили і не покаялись у нечистоті, розпусті та в безсоромності, яких були допустилися.1.Оце втретє йду до вас. Кожна справа рішиться за словом двох або трьох свідків. 2. Я вже перед тим сказав і ще раз кажу, як за другої моєї присутності, так і тепер у відсутності: як прийду знову, не щадитиму тих, які раніш згрішили, і усіх інших.
Від Марка святого Євангелія читáння.
Мр. 17 зач. 4, 24-34.
24. Сказав Господь своїм учням:
– Вважайте, що чуєте. Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам. 25. Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, візьмуть і те, що має.
26. І казав їм:
– Із царством небесним воно так, як з чоловіком, що кидає насіння в землю: 27. чи спить він, чи встає, чи то вночі, чи вдень, насіння те кільчиться й росте. А як – він сам не знає. 28. Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю. 29. А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали.
30. І мовив:
– До чого прирівняємо царство Боже – або у якій притчі ми його представимо? 31. Воно – немов гірчичне зерно, що коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі. 32. А як посіяне зійде, стає більшим від всякої городини і пускає таке велике віття, що птаство небесне може сховатися в його тіні.
33. І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, наскільки вони могли зрозуміти. 34. Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.
Важливість бути на самоті з нашим Спасителем.
Апостоли, будучи, з нашим спасителем повсякчас і слухаючи всі ці притчі не до кінця їх розуміють. В кінці сьогоднішнього Євангелія чуємо, що на самоті Ісус все пояснює своїм учням. Апостоли були простими людьми, і чуючи всю ту спасительну науку, яку проголошував Ісус могли робити хибні висновки. Кожен з них по своєму розумів і науку Спасителя, і Його місію по відкупленню роду людського; але Спаситель не залишає їх «на самоті» з їніми сумнівами, але на самоті пояснює і просвітлює спасительну науку. Так і ми живучи своїм повсякденним життям, молячись, читаючи Боже Слово і ходячи до церкви також чуємо і бачимо ту спасительну дію нашого Бога, але деколи не до кінця її розуміємо. Тому дуже важливо знайти час для приватної молитви на самоті, в якій Христос буде пояснювати і відкривати тайни нашого життя і тайни Божі. Молімося, щоб ми хотіли, мали бажання і можливість перебувати з Господем на самоті.
о. В'ячеслав Щербанич