Віра в складні часи: зміцнюючи довіру до Бога
До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
1 Кор. 148 зач.; 11, 8-22.
8. Браття, не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка, 9. і не чоловіка сотворено для жінки, а жінку для чоловіка. 10. Тому жінка мусить мати на голові знак влади ради ангелів. 11. Одначе в Господі – ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка, 12. бо так, як жінка від чоловіка, так само й чоловік через жінку, і все від Бога.
13. Розсудіть самі: чи воно личить непокритій молитися до Бога? 14. Хіба сама природа вас не вчить, що коли чоловік запускає волосся, то для нього сором. 15. А коли жінка запускає довге волосся, то для неї слава, бо довге волосся дано їй замість покривала. 16. Коли ж кому подобаються суперечки, ми такого звичаю не маємо, ні Церкви Божі.
17. Роблячи вам ці зауваги, не можу вас похвалити, бо ваші збори виходять вам не на добро, а на зло. 18. Найперше бо зачуваю, що коли сходитеся на збори, розколи постають між вами. 19. І я цьому почасти вірю, бо мусять бути у вас розколи, щоб виявилися випробувані між вами. 20. Ви сходитесь не на те, щоб їсти вечерю Господню, 21. бо кожен спішиться їсти свою вечерю, так що дехто голоден, а дехто п'яний. 22. Хіба не маєте домів, щоб їсти-пити? Чи може хочете зневажати Церкву Божу і засоромлювати тих, які нічого не мають? Що маю вам сказати: чи похвалити вас? За це не похвалю.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 71 зач. 17, 10-18.
10. Того часу учні Ісуса запитали його:
– Чому книжники кажуть, що спершу має прибути Ілля?
11. Він відповів їм:
12. – Ілля прийде й усе приведе доладу. Але я вам кажу, що Ілля вже прийшов був, та вони його не пізнали і вчинили з ним, що хотіли. Так і Син чоловічий має від них пострадати.
13. І зрозуміли тоді учні, що він їм говорив про Івана Христителя.
14. Коли ж прийшли до народу, приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг, 15. каже:
– Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. 16. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.
17. – Роде невірний та розбещений, – відповів Ісус, – доки я маю бути з вами? Приведіть мені його сюди!
18. Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; і юнак видужав тієї ж хвилі.
Віра в складні часи: зміцнюючи довіру до Бога
Читаючи Євангеліє, можемо побачити що не всі, хто слідував за Ісусом Христом, отримували зцілення. Це змушує нас замислитися про справжність нашої віри. Чи дійсно ми довіряємо Богу в складних ситуаціях і дозволяємо Йому діяти в нашому житті? Господні слова "О роде невірний!" можуть стосуватися багатьох з нас. Усвідомлюючи брак віри, ми повинні працювати над її зміцненням. Віра – це не миттєве явище, а результат постійних зусиль і праці. Наше завдання – крок за кроком зростати в довірі до Бога, незважаючи на життєві обставини.
о.Михайло Джіджіна