Знаки Божої присутності
До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 116 зач.; 15, 1-7.
1. Браття, ми, сильні, мусимо нести немочі кволих, а не
самим собі догоджати. 2. Кожний з нас нехай намагається догодити ближньому на
благо, для будування. 3. Бо й Христос не сам собі догоджав, а як написано:
зневаги тих, що тебе зневажають, упали на мене. 4. Все бо, що було написане
давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість й утіху,
про які нас навчає Писання. 5. Бог же терпеливости й утіхи нехай дасть вам, щоб
ви між собою були однієї думки за Христом Ісусом, 6. щоб ви однодушно, одними
устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. 7. Тому будьте
приязливі один до одного, як і Христос був до вас на Божу славу.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 33 зач. 9, 27-35.
27. В той час, як Ісус відходив, слідом за ним пішли два
сліпці, кричачи:
– Помилуй нас, сину Давидів!
28. І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього,
і він спитав їх:
– Чи віруєте, що я можу це зробити?
– Так, Господи! – вони йому кажуть.
29. Тоді він доторкнувся до їхніх очей, кажучи:
– Нехай вам станеться за вашою вірою!
30. І відкрились їхні очі. Ісус суворо наказав їм:
– Глядіть, щоб ніхто не знав про це.
31. Та вони, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій
країні.
32. Як вони виходили, привели до нього німого, що був
біснуватий. 33. Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди
дивувалися, кажучи:
– Ніколи чогось такого не видано в Ізраїлі.
34. Фарисеї ж говорили:
– Він виганяє бісів князем бісівським!
35. Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх
синагогах, проповідуючи євангеліє царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу.
Знаки Божої присутності.
Євангеліє від Івана закінчується цікавим ствердженням: «Коли
б написати про все, що зробив Ісус, то ввесь світ не вмістив би написаних книг»
(Ів. 21,35 б). Зрештою, навіть описаних подій достатньо, щоб переконатися, що
Христос робив багато чудес: «Сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені
очищаються, глухі чують, мертві воскресають, а бідним проповідується Євангеліє»
(Мт. 11,15). Однак останній вірш сьогоднішнього читання показує нам через
просту послідовність слів справжнє значення всіх цих чудес та зцілень – вони є
знаками, які підтверджують для людей достовірність Його навчання та проповіді
Царства, яку проголошує Ісус. Зрештою, для людини, що має закрите та тверде
серце, як фарисеї в сьогоднішньому читанні, навіть найбільше і нечуване чудо не
допомагає пережити зустріч із Сином Божим, який стоїть просто перед ними. Наскільки
чуйне сьогодні моє серце на знаки присутності Бога в моєму житті?
о. Олександр Андрусяк